Як відбувається процедура усиновлення: від наміру до нового життя родиною

14 серпня 2025 р. 14:51

14 серпня 2025 р. 14:51

На сайті Мінсоцполітики зареєстровано понад 10 тисяч дітей-сиріт, яким потрібна батьківська любов, турбота та піклування. Серед них є і діти з Житомирської області. Майбутні батьки цих дітей мають розуміти, що усиновлення — це більше, ніж юридична процедура. Це рішення змінює життя і вимагає глибокої підготовки. Як зробити цей процес усвідомленим, комфортним та успішним для Новоград.City розповіли фахівці Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.

Інструкція з усиновлення дитини для майбутніх батьків

Рішення про усиновлення — важливий крок, що впливає не лише на життя дитини, а й на всю родину. Це процес, який потребує часу, знань і внутрішньої готовності. Перш ніж розпочати збір документів, варто чесно відповісти собі на головні питання: “Чому я хочу усиновити дитину?”, “Чи готовий/-а я до змін у житті?”, “Як я впораюся з можливими труднощами?” Спілкування з психологом, знайомство з досвідом інших родин, навчання — все це допоможе краще підготуватися. У цьому матеріалі ми детально розповідаємо, як зробити перші кроки до усиновлення та з чого почати.

Як визначити готовність до усиновлення дитини

Перший і найважливіший крок — це внутрішня готовність. Перш ніж збирати документи та звертатися до служби у справах дітей – почніть із чесної розмови з собою: "Чому я хочу усиновити дитину?", "Що я відчуваю, коли думаю про усиновлення?", "Які мої страхи та сумніви?", "Чи готова/-ий я до змін у житті?" Для цього може бути корисно поспілкуватися з психологом в регіональному центрі соціальних служб. Він допоможе розібратися у ваших почуттях, мотивах та очікуваннях. Якщо ви в парі, важливо обговорити ці питання разом. Усиновлення — це рішення, яке має бути спільним і усвідомленим. Також варто почитати книжки про усиновлення, подивитися документальні фільми, послухати подкасти з історіями усиновлювачів. Дуже важливо познайомитися з родинами, які вже усиновили дітей. Їхній досвід — безцінний. Вони можуть розповісти про реальні труднощі та радості, про те, як змінилося їхнє життя, як вони справлялися з викликами. Такі розмови часто дають більше розуміння, ніж десятки прочитаних статей. Знайти такі родини можна через групи підтримки усиновлювачів у соцмережах або через соціальні служби.

Коли ви відчуєте, що внутрішньо готові, – можна записатися на безоплатну онлайн-консультацію через портал "Дія". Фахівець служби у справах дітей розповість про всі юридичні та практичні аспекти усиновлення. Підготуйте список питань заздалегідь — це допоможе отримати максимум корисної інформації. Запитуйте про все, що вас хвилює: від термінів усиновлення до особливостей адаптації дітей різного віку.

Як подати документи для усиновлення дитини

Наступний крок — подача документів. Для цього потрібно звернутися до служби у справах дітей за місцем вашого проживання. Зараз є два способи подати документи: особисто прийти до служби або зробити це онлайн через "Дію". Онлайн-подача значно економить час, але потім все одно доведеться показати оригінали документів працівникам служби.

Документи, які потрібні:

• паспорт;
• РНОКПП (ідентифікаційний код);
• довідка про відсутність судимості, яку легко отримати через застосунок "Дія";
• документи про доходи: для найманих працівників це довідка про зарплату за останні 6 місяців, а для підприємців – податкова декларація;
• документи на житло – це може бути як право власності, так і договір оренди помешкання;
• якщо ви одружені – потрібна копія свідоцтва про шлюб;
• згода другого з подружжя на усиновлення – у випадку, коли усиновлювати дитину буде лише чоловік або дружина;
• висновок про стан здоров’я.

“Багатьох лякає необхідність проходження медогляду – часто саме він стає найбільшим викликом у процесі збору документів. Але ми розробили чіткий та зручний маршрут проходження всіх лікарів, з яким ви не загубитесь і зможете все організувати максимально ефективно. Знайти його можна на онлайн-платформі “Україна для кожної дитини”. При активному підході весь пакет документів можна зібрати за один-два тижні. Всі вони дійсні рік, а під час воєнного стану – півтора року”, – пояснює очільниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова.

Перевірка житла та навчання для майбутніх батьків

Після подачі документів починається етап оцінки вашої готовності стати батьками. Фахівці служби у справах дітей відвідають ваше житло. Не хвилюйтеся — вони не шукають ідеальну квартиру з дорогим ремонтом. Їхнє завдання — переконатися, що у дитини буде своє місце для сну, навчання та ігор, що в помешканні безпечно і чисто. Під час візиту вони також поспілкуються з вами про мотиви усиновлення, про ваше бачення виховання дітей.

Потім вас направлять на навчання до центру соціальних служб. Це дуже важливий етап, який триває кілька тижнів. На заняттях ви дізнаєтесь про особливості розвитку дітей, які залишились без турботи батьків, про їхні типові страхи та проблеми, про те, як допомогти дитині адаптуватися в новій родині, як справлятися з можливими труднощами. Будуть і практичні заняття, де ви розберете різні ситуації: як реагувати на різні прояви поведінки дитини, як говорити про її минуле, як будувати довіру.

Пошук дитини

Після успішного завершення навчання починається пошук дитини. Ірина Тулякова наголошує, що майбутнім усиновлювачам варто розуміти реальну картину: “Зараз в Україні більшість дітей, які чекають на усиновлення — це підлітки, діти з інвалідністю, брати й сестри, яких переважно не можна розлучати. Малюків до шести років дуже мало — менше 10% від усіх дітей, які можуть бути усиновлені. Тож очікування маленької дитини може розтягнутись на роки. Але якщо ви дійсно хочете стати батьками – вік, зовнішність чи стан здоров'я дитини не матимуть для вас ключового значення. Бо ж справжнє батьківство – це не пошук "ідеальної" дитини за переліком критеріїв, а готовність прийняти і полюбити маленьку людину такою, якою вона є”.

Ви можете самостійно шукати інформацію про дітей на сайті Мінсоцполітики або чекати інформацію від служби у справах дітей. Коли вас зацікавить анкета якоїсь дитини, можна зателефонувати за вказаними там контактами і дізнатися базову інформацію: чи можна ще усиновити цю дитину, де вона зараз живе. Потім треба буде приїхати до служби у справах дітей, де дитина перебуває на обліку, щоб отримати повну інформацію: про стан здоров'я, особливості розвитку, причини, через які дитина залишилась без батьків, про її характер та звички. Це допоможе вам підготуватися до першої зустрічі з нею.

Перша зустріч та період знайомства

Перша зустріч з дитиною відбувається там, де вона живе — в інституційному закладі або ж у прийомній сім'ї чи ДБСТ, в родині опікуна/піклувальника чи патронатного вихователя. На зустрічі будуть присутні працівник служби у справах дітей та люди, які на момент знайомства піклуються про дитину. Важливо пам'ятати, що це хвилюючий момент і для дитини, і для вас. Не чекайте миттєвого контакту — іноді дітям потрібен час, щоб звикнути до нових людей.

Якщо перша зустріч пройшла добре, ви зможете відвідувати дитину щодня протягом десяти робочих днів. Це час, щоб краще пізнати одне одного та визначитись, чи готові ви стати мамою/татом для цієї дитини. Можна разом гратися, розмовляти, читати книжки. Але будьте обережні з обіцянками — говоріть чесно і конкретно про свої наміри. Дитина теж має право висловити свою думку щодо усиновлення. Залежно від віку, її запитають прямо чи в ігровій формі, чи хоче вона жити саме у вашій сім'ї.

Юридичні моменти

Якщо після періоду знайомства ви відчуваєте, що готові прийняти дитину в свою родину, а дитина хоче стати частиною вашої сім'ї, починається юридичне оформлення усиновлення. Цей процес теж має кілька важливих кроків.

Спочатку орган опіки та піклування видасть вам висновок про доцільність усиновлення. У цьому документі враховується все: як пройшло ваше спілкування з дитиною, наскільки ви підходите одне одному, чи відповідає усиновлення інтересам дитини.

З цим висновком ви звертаєтесь до суду за місцем проживання дитини. Не хвилюйтеся щодо написання заяви до суду — на онлайн-платформі dity.gov.ua є автоматизований шаблон такої заяви, який допоможе скласти її правильно. Суд розгляне вашу справу та перевірить всі обставини: ваш стан здоров'я, матеріальне становище, умови проживання, мотиви усиновлення, а також те, як дитина ставиться до можливого усиновлення.

Якщо рішення суду позитивне – треба почекати 30 днів, щоб воно набрало законної сили. Рішення суду стане вашим головним документом, який підтверджує усиновлення.

Далі вам потрібно отримати нове свідоцтво про народження дитини, в якому ви можете бути записані як батьки. Можна також змінити прізвище, ім'я чи по батькові дитини, якщо це було зазначено в рішенні суду. Для цього треба буде звернутися до ДРАЦСу.

І нарешті після цього пройденого шляху настає момент, коли ви можете забрати дитину додому!

Але пам’ятайте, що навіть у той момент, коли дитина переступає поріг вашого дому, фактичний процес усиновлення (на відміну від юридичного) не закінчується. Починається не менш важливий етап — адаптація. Це період, коли ви всі звикаєте до нового життя. Дитині потрібен час, щоб зрозуміти, що ваша домівка – її постійний дім, а ви — її постійна родина. Можуть бути і складні моменти: страхи, недовіра, перевірка кордонів. Це нормально. Саме для цього ви проходитимете навчання — щоб знати, як діяти в таких ситуаціях.

Важливо пам'ятати, що ви не залишаєтеся сам на сам із труднощами. Служба у справах дітей буде підтримувати контакт із вашою родиною. Це не контроль, а підтримка — ви завжди можете звернутися за порадою чи допомогою. Також є групи підтримки усиновлювачів, де можна поділитися досвідом і отримати пораду від тих, хто вже пройшов цей шлях.

Дізнайтеся детальніше про процедуру усиновлення, а також які ще існують способи прийняти дітей у свою родину – на сайті “Україна для кожної дитини”.

Житомирські