У Радомишлі прощалися з Героєм Вадимом Стадченко-Гальоною

05 вересня 2025 р. 17:55

05 вересня 2025 р. 17:55

У  кожної людини є той рідний  куточок  землі, де  починається   її  історія. Край, де народився і  виріс,  де знайома  кожна  стежинка, де  легше  дихається і  куди хочеться повертатися знову і знову…

Таким куточком для Вадима Стадченко-Гальони був Радомишль. І сюди він повернувся в останнє на щиті…

Народився 22 липня 1996 в м. Радомишль. Навчався у ЗОШ №3, сьогодні це ліцей. Після закінчення 9 класів вступив до ДНЗ «Малинський професійний ліцей». Закінчив навчання у 2014 році та здобув професію "Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту електроустаткування. Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування" .

Шлях Героя за свободу та Незалежність України розпочався ще 2016 році, коли він підписав контракт зі Збройними Силами України та розпочав службу у славетній Житомирській 95 бригаді на посаді стрілець-помічник гранатометника.

З 2019 року працював на різних роботах. Скільки сподівань, скільки планів вирує в душі юнака… Та втілитися вони не встигли… Коли російські війська у 2022 році розпочали повномасштабне вторгнення, Вадим відразу повернувся до Збройних Сил України. Він взяв свій бронежилет і каску, сів у автівку і поїхав до своїх побратимів у 95-ку  на посаду навідник 1 взводу 1 роти 1 батальйону. Захисник  був вже підготовленим, досвідченим солдатом. Допомагав своїм юним і у віці побратимам. Він був надійним, виваженим і вірним товаришем.

Був  веселим, кмітливим, непосидючим,   мав  безліч  друзів, із  якими  залюбки проводив   вільний час. А ще добрим молодим хлопцем, який мріяв про щасливе життя.

Але 25 липня 2022 року ворог не дав шансів Вадиму. Зв'язок рідних з Героєм обірвався. Внаслідок ворожого обстрілу він загинув у районі населеного пункту Білогірка Великоолександрівського району Херсонської області. Вважався безвісти зниклим. Через певний час тіло нашого захисника було поховано під іншим іменем на Тернопільщині. Довгих три роки рідні сподівались на диво, на жаль…

5 вересня 2025 року Вадим Леонідович  Стадченко-Гальона повернувся до рідного дому.

В нього залишилась мама, два менших братики, бабуся.

Вадим, як і сотні тисяч молодих українців, став на захист своєї родини, своєї країни, на захист кожного з нас.

Він віддав найцінніше, що є в людини – життя.

Ми будемо вічно пам’ятати Героя.

Його зоря, як і сотні тисяч його побратимів, буде вічно світити на українському небі.

Більше фото на сторінці Facebook

#ГероїУкраїни

Житомирські