У Житомирі прощалися з полеглими Воїнами Євгеном Киричуком та Святославом Середюком

04 листопада 2025 р. 17:55

04 листопада 2025 р. 17:55

Киричук Євген Леонідович (08.03.1985 – 21.10.2025 рр)

Євген народився 08.03.1985 р у м. Первомайську Миколаївської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №15. Отримавши базову середню освіту, вступив до Первомайського ПТУ  та здобув професію слюсаря по ремонту автомобілів. Євген не боявся важкої праці та завжди був готовий допомогти тим, хто цього потребував. Доля склалася так, що Євгена  запросили працювати  до м. Житомира. Після переїзду до нашого міста він закінчив автошколу та працював на різних підприємствах, займаючись ремонтом автотехніки, також працював водієм.

Згодом переїхав до м. Києва. Удосконалюючи свої професійні навички, успішно працював слюсарем в автобусних парках.

Обрамлював  свою життєву стежину добрими справами, мріяв про власну сім'ю,  мав багато планів на майбутнє.  Війна зламала всі життєві мрії.

У липні 2025 року став до лав захисників України. Вірний військовій Присязі, до останнього подиху залишався мужнім і відданим Воїном.

Життя Євгена Леонідовича обірвалося 21 жовтня 2025 р. на передовій, де Воїн з честю, гідністю і до останнього подиху боронив рідну землю.

Середюк Святослав Олександрович (22.03.1978 - 30.10.2025 рр)

Народився Святослав Олександрович 22 березня 1978 р. у с. Тетерівка на Житомирщині. Навчався у ЗОШ №24 (нині - ліцеї №24) м. Житомира. Отримавши базову середню освіту, вступив до СПТУ №1 м. Житомира та здобув середньо-спеціальну освіту за кваліфікацією “Маляр будівельник-плиточник, штукатур“. Далі строкова військова служба у лавах ЗСУ.  Опісля значну частину свого життя віддав військовій справі у складі Національної Гвардії України.

Прагнучи поглибити свої знання та  розвиватися у нових фахових напрямках, вступив до Національної академії МВС України, де здобув вищу юридичну освіту за спеціальністю – “Правознавство”.

Перейшовши до цивільного життя, працював юристом в одній із компаній м. Житомира. Згодом обійняв посаду директора філії ТОВ ‘’Технічний ліцей ‘’.

Святослав був людиною виняткової щирості, інтелігентності та працелюбства.  Захоплювався спортом, зокрема футболом, був організатором футбольної команди у м. Черняхові.

Безмежно  любив свою родину, поважав та підтримував батьків.

Був надійною опорою для всіх, хто його знав. Завжди знаходив важливі слова підтримки, був мудрим порадником і добрим другом.

Із початком агресії рф проти України у 2014 році, став волонтером, допомагаючи нашим захисникам

У 2020 році  приєднався до Збройних Сил України.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів Святослав Олександрович був у  лавах ЗСУ, боронячи рідну землю на найскладніших ділянках фронту — в Київській, Донецькій, Сумській областях.  Його мужність, відповідальність і стійкість здобули повагу серед побратимів і командирів. За службу в ЗСУ нагороджений почесною відзнакою "Ветеран війни – Учасник бойових дій".

Святослав Олександрович героїчно загинув 30.10.2025р. на полі бою під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

Житомирські