Родина з Малина другий рік чекає новин про зниклого військового Василя...

08 грудня 2025 р. 12:15

08 грудня 2025 р. 12:15

28-річний військовий Василь Мурга з Малина зник у листопаді 2024 року під час бойового завдання на Курщині…

Дружина військового, Надія Мурга, розповіла журналістам, що за цей час пошуки тривали безперервно: були звернення до військових структур, міжнародних організацій, спроби знайти бодай якісь сліди через побратимів. Але станом на сьогодні офіційних новин немає.

Про це пише Суспільне Житомир.

« Сім ’ я у нього була на першому плані »

Василь був найстаршою дитиною в родині й родом із Нових Вороб’їв. Після закінчення коледжу працював на місцевих підприємствах і на будівництві у Києві — багато чого вмів і завжди охоче брався за роботу. У серпні 2018 року став головою власної молодої сім’ї. Разом із дружиною Надією вони придбали половину будинку й мріяли облаштувати житло.

Народилася донька Поліна — і саме з нею у Василя був особливий зв’язок.

« Сім ’ я у нього була на першому плані . На пологах він тримав мене за руку від початку до кінця . Поліну на руки теж взяв першим — між ними одразу з ’ явився особливий зв ’ язок . Називав нас “ мої дівчатка ”», — розповіла Надія.

Зі слів жінки, Василь дуже сумував за донькою, коли працював у відрядженнях. А Поліна буквально відчувала моменти його повернення — зустрічала ще до того, як він переступав поріг.

Служба та підготовка до операції на Курщині

Після початку повномасштабної війни Василь не мав бойового досвіду, але поновив свої дані у військкоматі. У травні 2024 року отримав повістку та пішов служити. Після навчання його направили в 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду, де він став командиром відділення.

Спершу служив у Донецькій області, потім — на Сумському напрямку, де готувалися до операції на Курщині.

« Я бачила , як там важко , по його вигляду та по його мові . Вони відбивали атаки ворога , який був у рази сильніший », — згадує дружина.

У період відряджень Василь кілька разів виходив на відеозв’язок. На записах було видно — умови важкі, а обстріли дуже інтенсивні.

День зникнення і невідомість , що триває понад рік

20 листопада 2024 року Надія говорила з командиром, який запевняв, що ситуація контрольована, хоча зв’язку з чоловіком не було вже дев’ять днів. Потім почалися сильні обстріли.

У день зникнення Поліна, за словами матері, різко змінила настрій — малювала малюнки з татом, наче передчуваючи щось важливе.

25 листопада родина отримала офіційне повідомлення: Василь Мурга зник безвісти 23 листопада під час виконання бойового завдання.

« Було важко . Я не знала , що робити , до кого звертатися . Важко , коли повертають тіла і хоронять рідних , але коли живеш у невідомості — це ще складніше », — каже Надія.

Перші місяці вона тяжко переживала, а потім почала активні пошуки — через соцмережі, побратимів, їхніх родичів і знайомих. Зверталася до Червоного Хреста, до координаційного штабу, приїжджала на акції до Києва.

На одній із акцій почула від побратима невтішні слова: розповіли, що Василя контузило, а згодом повідомили, що його нібито немає серед живих. Але офіційного підтвердження цього немає.

« Одна з організаторок акції сказала : не побачила — не вір » , — згадує Надія.

« Ми часто бачимо нашого тата уві сні »

Разом із донькою жінка бере участь у всіх акціях щодо полонених та зниклих безвісти у Малині. Поліна зараз навчається у першому класі.

«У її снах тато обіймає її, каже, що завжди буде поруч. Її зв’язок із татом нікуди не зник — він просто став іншим, невидимим, але від того не менш сильним», — говорить Надія.

Жінка згадує їхні сімейні плани — спільну поїздку на море, будівництво будинку, життя, яке було попереду. Нині — очікування та пошуки.

Житомирські