вологість:
тиск:
вітер:
Ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов склав повноваження: йде на нову посаду
“Я достроково завершую свої повноваження ректора й залишаю не просто адміністративну посаду - я прощаюся з цілою епохою свого життя. Епохою, у якій було так багато ваших очей і голосів, усмішок, наших спільних турбот, щоденного клопоту, радостей і перемог”.
Про це написав ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов на своїй сторінці.
Сьогодні мені особливо нелегко добирати слова, адже це день, коли частинка мого серця назавжди залишається з вами. Для мене ця каденція була значно більшим, ніж формальним виконанням обов’язків. Це була любов, служіння і глибокий внутрішній сенс, який щодня дарував мені сили й натхнення.
Кожен день, проведений поруч із вами, був для мене справжнім дарунком, бо я жив університетом, дихав ним, переживав за нього, оберігав його як щось надзвичайно дороге й важливе. І кожен із вас - викладач, співробітник чи студент - став не просто частиною великої спільноти, а людиною, з якою я прожив значущий життєвий відрізок. Ви стали для мене родиною, опорою, гордістю, тією силою, яка підтримувала мене у найскладніші моменти й давала наснагу рухатися вперед.
Разом ми пройшли крізь не один шторм, разом підіймалися на вершини, до яких іноді навіть боялися мріяти. Разом ми вірили тоді, коли навколо панував скепсис, і разом творили майбутнє нашого університету, закладаючи фундамент для наступних поколінь. Ми не просто працювали - ми будували долі, відкривали молодим людям дороги у світ, і в цьому була величезна сила нашої спільної праці.
Попри те, що сьогодні я залишаю посаду, моє серце назавжди залишається тут, серед людей, з якими пов’язано стільки важливих і теплих моментів. Моя любов до університету залишається тут. Моя безмежна вдячність і повага до кожного з вас - також тут. І моя віра у вас, у ваш талант, ваше завзяття й вашу мудрість - незламна й невичерпна.
Попереду мене чекає новий шлях, нові виклики, нова посада, але цю частину свого життя я завжди згадуватиму зі щирою вдячністю і теплом, яке з роками лише посилюватиметься. Бо саме ВИ наповнювали ці роки змістом.
Тож прошу вас берегти одне одного, підтримувати, не втрачати сміливості мріяти й наполегливо йти вперед, навіть коли важко. Наш університет - це не стіни й не аудиторії. Це ми з вами, це наш спільний дух, наші цінності, наша любов до справи й наше прагнення робити світ кращим.
Щиро дякую вам за довіру, за підтримку, за віру в мене і в нашу спільну справу. Обіймаю кожного з вас і беру ці спогади з собою назавжди.
Джерело: zhzh.com.ua
Новини рубріки
З 23 по 24 грудня чарівний трак Нової пошти відкриє у Звягелі святкову локацію!
19 грудня 2025 р. 17:30
Понад 4,7 млн грн за оренду землі відсудили на користь Тетерівської громади
19 грудня 2025 р. 17:19
У Житомирі відзначили пауерліфтерку з Бердичева та її тренерку...
19 грудня 2025 р. 17:08