вологість:
тиск:
вітер:
У Житомирі прощалися з Воїном Русланом Невмержицьким: поліг в бою на Харківщині
29 грудня 2025 р. 18:58
29 грудня 2025 р. 18:58
Невмержицький Руслан Васильович (18.06.1983 – 25.10.2024 рр)
Руслан Васильович народився у м. Житомирі. Тут минули його дитинство і юність: навчався у загальноосвітній школі №20 ( нині - ліцей №20), згодом здобув робітничу професію у ПТУ №13. Після строкової служби в армії обрав трудову діяльність зварювальника, був майстром своєї справи, людиною, до якої зверталися за допомогою і порадою.
Любов до праці, землі та природи зародилася у Руслана ще з дитячих років. Усі вихідні та канікули він проводив у селі, серед полів і господарства. Саме там сформувався його характер — щирий, простий, працьовитий і водночас надзвичайно міцний. Він щиро любив землю, захоплювався сільським господарством, обожнював тварин і вмів бачити красу в простих речах.
Руслан був справжньою опорою для своєї великої родини. Для чотирьох сестер і двох братів він був не просто братом, а надійною підтримкою, доброю порадою і міцним плечем. Особливу любов і турботу дарував своїй матусі — був для неї першим помічником і захисником. Хоча Руслан не встиг створити власної сім’ї, його серце було сповнене тепла до дітей. Племінники щиро обожнювали свого дядька — поруч із ним кожна зустріч перетворювалася на свято, наповнене увагою, добром і щирим сміхом.
Коли настав час боронити рідну землю, Руслан не залишився осторонь. Із травня 2023 р. він став на захист України. Його бойовий шлях був сповнений надважких випробувань. Двічі поранений — у вересні 2023 р. та в червні 2024-го — він щоразу, попри біль і тривале лікування, повертався до побратимів, залишаючись вірним Військовій Присязі до останнього подиху.
За мужність і самопожертву Руслан Васильович був нагороджений медалями «Ветеран війни — учасник бойових дій» та «За жертву крові в боях за волю України». Понад рік він боронив наш спокій у найгарячіших точках фронту.
25 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині Руслан Васильович героїчно загинув. Лише через рік і два місяці Герой на щиті повернувся до рідного міста.
Руслан Васильович назавжди залишиться в пам’яті як добрий господар, турботливий син, найкращий брат і мужній Захисник України, відданий побратим, чия світла душа нині знайшла спокій у Небесному воїнстві.
Джерело: zhzh.com.ua
Новини рубріки
За домашнє насильство судитимуть чотирьох осіб: синів та чоловіків, які знущалися з рідних
29 грудня 2025 р. 19:55
