Два роки сподівань… Герой повертається у вічність

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Два роки сподівань… Герой повертається у вічність

19 лютого 2026 р. 10:12

19 лютого 2026 р. 10:12

Жорстока війна продовжує забирати кращих синів і доньок України. Ще одна скорботна звістка надійшла і в нашу Радомишльську громаду. Ми з глибоким сумом і болем сприйняли втрату. Адже кожен загиблий Герой — це невимовна трагедія для родини, для громади, для кожного з нас…

Олександр Юрійович Миронюк — син, друг, побратим, солдат, стрілець взводу вогневої підтримки радіобатальйону — ще один ангел Небесного українського воїнства.

Народився Олександр 26 січня 1999 року в місті Радомишль. Навчався у Радомишльській гімназії №2 (сьогодні — опорний ліцей).

У 2014 році вступив до Київського професійного коледжу залізничного транспорту імені В. С. Кудряшова. У 2017 році завершив навчання та здобув фах слюсаря з ремонту рухомого складу.

Олександр обрав шлях військового. 7 червня 2019 року він уклав контракт зі Збройними Силами України.

Коли ворог підступно розпочав повномасштабну війну, Олександр став на захист родини й рідного дому. Він мужньо боронив батьківську землю, був відданий військовій присязі на вірність Українському народові, до останнього подиху тримав зброю в руках, виконуючи бойові завдання. Та ворог не залишив шансу молодому життю.

22 жовтня 2023 року зв’язок з Олександром обірвався в районі населеного пункту Кринки Олешківської громади Херсонської області.

Рідні вірили, що отримають від нього звістку. Два роки сподівання на диво… Але Олександр Миронюк так і не повернувся до рідної домівки. Він навіки залишився в українській землі, а його душа стала до лав Небесного українського воїнства.

Олександр Юрійович Миронюк назавжди залишиться в пам’яті українців мужнім воїном, люблячим сином, вірним другом та побратимом.

Молімося за Захисника Олександра Миронюка і пам’ятаймо: Герої не вмирають. Вони залишаються з нами — у нашій пам’яті, у наших молитвах і в кожному кроці на шляху до Перемоги. Його жертва — це наша свобода, наша віра, наше майбутнє.

Оксана Лисак