Пам’ять, що єднає серця: овручани вшанували подвиг Захисника Юрія Башинського у селі Захарівка

10 березня 2026 р. 21:09

10 березня 2026 р. 21:09

10 березня представники Овруцької міської ради на чолі з міським головою Іваном Корудом, разом із начальником відділу цивільного захисту, оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами та комунікацій з громадськістю Володимиром Башинським, начальницею відділу культури і туризму міської ради Юлією Корчемною, матір’ю загиблого Захисника Юрія Башинського Ольгою Башинською та рідними Героя здійснили особливу поїздку до села Захарівка на Київщині. Ця дорога була сповнена глибокого смутку, вдячності й світлої пам’яті — пам’яті про воїна, який віддав своє життя за свободу України.

На початку повномасштабного вторгнення ця територія Іванківської громади, що на Київщині, зазнала агресивних дій з боку російського агресора. Стримуючи навалу російських нелюдів на шляху до української столиці, наші Захисники проявили неабияку мужність і відвагу, аби не дати ворогу просунутися вперед. На жаль, у тих запеклих боях у березні 2022 року четверо відважних воїнів заплатили найвищу ціну за свободу рідної держави — власні життя.

Серед полеглих Героїв був і наш земляк, розвідник 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ Юрій Башинський. Разом із ним у тому бою загинули його побратими: Володимир Вовчук з Івано-Франківщини, Олексій Арсеній з Чернівецької області та Сергій Карайван із Кривого Рогу. Вони були з різних куточків України, але в той вирішальний момент були пліч-о-пліч — єдиною силою, що стала на захист рідної землі.

Тепер їхні портрети назавжди закарбовані на пам’ятному знаку в цьому селі. Він став місцем тихої скорботи й світлої пам’яті, символом відваги та самопожертви. Саме тут, де земля зберігає сліди тих трагічних подій, сьогодні зібралися рідні, представники громад та небайдужі люди, щоб разом згадати тих, хто віддав життя за свободу України, і схилити голови перед їхньою жертовністю.

Розпочався пам’ятний захід спільною молитвою за душі полеглих воїнів, яку звершив місцевий священник, протоієрей Василь Венгльовський. У тиші молитви кожен присутній подумки звертався до тих, чиї імена навіки вписані в історію боротьби за незалежність нашої держави.

Під час заходу звучали щирі та проникливі слова. До присутніх звернулися староста Оливського старостинського округу Іванківської громади Володимир Гурженко, редактор газети «Трибуна праці» Павло Смовж, мати загиблого Героя Ольга Башинська та міський голова Овруча Іван Коруд. У своїх виступах вони згадували мужність і відвагу полеглих воїнів, дякували їм за подвиг та наголошували на важливості збереження пам’яті про тих, хто віддав життя за мирне майбутнє України. Їхні слова були сповнені болю втрати, але водночас — гордості за наших Героїв, які стали символом незламності українського духу.

«Сьогодні ми зібралися на цьому священному місці, щоб віддати шану Юрію Башинському та всім Героям, які віддали життя за нашу свободу. Їхній подвиг — приклад мужності та жертовності для кожного українця і ми ніколи не забудемо їхнього внеску у перемогу. Водночас я щиро вдячний старості Володимиру Гурженку, місцевим жителям та матерям, дружинам, близьким і рідним полеглих Героїв, які бережуть пам’ять і дбають про благоустрій цього місця і роблять усе, щоб и подвиг наших Захисників залишався живим у серцях людей», — наголосив міський голова Іван Коруд. – Особливі слова вдячності хочу висловити Ользі Башинській , яка, незважаючи на глибокий материнський біль, об’єдна лася з іншими матерями наших Героїв й продовжує берегти світло їхньої пам’яті. Ольга Миколаївна активно підтримує Збройні сили України, займається волонтерською діяльністю, часто особисто відвідує наших воїнів і робить усе можливе, щоб и продовжити боротьбу свого сина й втілити його мрію про свободу й мир для нашої України ».

Пам’ять полеглих Героїв присутні вшанували хвилиною мовчання, а на знак вдячності й поваги до тих, хто віддав своє життя за свободу України до підніжжя пам’ятного знака лягли живі квіти.

Опісля члени родини Башинських разом зі священником помолилися й на місці, де навік зупинилося серце Юрія Башинського – на руїнах знищеної російською авіацією оселі, де намагався знайти допомогу поранений у запеклому бою мужній десантник.

Від тих страшних подій минуло вже чотири роки, однак у спогадах місцевих жителів і сьогодні залишився слід російської окупації — руйнування осель і людські втрати. Для рідних Захисників, які втратили найдорожче — своїх синів, братів і чоловіків, — ці спогади особливо болючі, адже вони назавжди залишаться частиною їхнього життя. Тож і сьогоднішня зустріч на цьому священному місці — місці скорботи й світлої пам’яті — стала ще одним доказом того, що подвиг наших Захисників ніколи не буде забутий, а пам’ять про Героїв житиме в серцях українців навіки.

Житомирські