Словник безбар’єрності: людина, яка має порушення рухових функцій

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Словник безбар’єрності: людина, яка має порушення рухових функцій

14 квітня 2026 р. 14:11

14 квітня 2026 р. 14:11

Слова, які ми використовуємо, формують уявлення про людину та її можливості. У темі безбар’єрності важливо уникати формулювань, що створюють образ безпорадності або залежності. Натомість варто використовувати нейтральні й точні визначення, які зберігають гідність людини.Слова, які ми використовуємо, формують уявлення про людину та її можливості. У темі безбар’єрності важливо уникати формулювань, що створюють образ безпорадності або залежності. Натомість варто використовувати нейтральні й точні визначення, які зберігають гідність людини.

Правильно - "Має порушення рухових функцій".

Неправильно - "Прикутий до крісла", "Прикутий до ліжка".

Чому ці слова є неприйнятними

У слові «прикутий» закладено пасивний і драматичний відтінок — ніби людину насильно обмежили в русі. Такі формулювання створюють образ безпорадності та залежності, що не відповідає реальності.

Насправді багато людей із порушеннями рухових функцій ведуть активний спосіб життя, працюють, навчаються, подорожують і самостійно приймають рішення. Наприклад, людина, яка користується кріслом колісним, сама визначає напрямок руху, а не є «прикутою» до нього.

Коли доречно згадувати про порушення рухових функцій

Якщо є потреба вказати на певні особливості стану здоров’я або фізичного функціонування, важливо робити це нейтрально та без оцінних слів.

Формулювання «має порушення рухових функцій» є точним, коректним і не містить емоційного забарвлення. Воно описує особливість, але не визначає людину через неї.

Безбар’єрність починається з розуміння: кожна людина має свої можливості, потреби та спосіб взаємодії зі світом. Використовуючи коректну лексику, ми допомагаємо створювати середовище, у якому люди почуваються прийнятими та рівними.