Як писати про ветеранів та ветеранок. Рекомендації для медіа

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Як писати про ветеранів та ветеранок. Рекомендації для медіа

17 квітня 2026 р. 11:25

17 квітня 2026 р. 11:25

Слова мають значення. Те, як ми пишемо про ветеранів й ветеранок, безпосередньо впливає на їхнє сприйняття суспільством та реінтеграцію. Робота журналістів сьогодні — це не просто інформування, а створення середовища поваги, де досвід ветеранів цінують, а їхні проблеми стають видимими.

Щоб допомогти медіа будувати професійні наративи, Український ветеранський фонд Мінветеранів розробив детальні рекомендації. Ключові тези посібника:

Бачити людину, а не лише статус. Сучасний ветеран — це не стереотип із минулого. Сьогодні понад 39% ветеранів в Україні — молодь до 35 років: професіонали, батьки та підприємці. Використовуйте коректну термінологію (УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни), але пам’ятайте: статус не має затьмарювати особистість.
Ветеран — це потенціал, а не тягар. Варто відходити від образу «пільговика». Ветерани мають унікальний досвід лідерства та стійкості, а підтримка їхніх ініціатив — це інвестиція в державу. Водночас не варто перекладати відповідальність за майбутнє лише на них. Фрази «от вони повернуться і наведуть лад» маніпулятивні, адже розбудова країни — обов’язок усього суспільства вже зараз.
Професіоналізм поза гендером. Говорячи про ветеранок, фокусуйтеся на їхньому військовому досвіді та здобутках. Питання про «жіночність» чи «на кого ви залишили дітей» недоречні. Ветеранка — це насамперед професіоналка, яка виконувала обов'язок нарівні з іншими.
Етика у питаннях здоров’я та ПТСР. Використовуйте людиноцентричну лексику: «людина з інвалідністю» замість «інвалід». ПТСР — це не синонім агресії, а природна реакція на ненормальні події. Уникайте самостійних діагнозів, говоріть про підтримку та адаптацію.
Повага до приватності. Питання «Чи ти вбивав?» або деталі полону без ініціативи самого ветерана — табу. Будьте етичними у візуалі: не використовуйте фото поранень без згоди чи моменти розпачу задля «хайпу». Поважайте право на приватність і гідність.