Пам’ять, що не згасає: у Коростенській громаді вшанували 40-ві роковини Чорнобильської катастрофи

26 квітня 2026 р. 16:41

26 квітня 2026 р. 16:41

26 квітня 2026 року у Коростенській громаді відбулися заходи до 40-х роковин аварії на Чорнобильській атомній електростанції — трагедії, яка назавжди змінила долі мільйонів людей і стала однією з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства.

🕯️ Цього дня у громаді згадали всіх, кого торкнулася чорнобильська біда, вшанували пам’ять жертв аварії та висловили глибоку вдячність учасникам ліквідації її наслідків — людям, які, ризикуючи власним життям і здоров’ям, стали на захист інших.

📍 Для Коростенської громади Чорнобиль — це не лише загальнонаціональна пам’ять, а й частина власної історії, болю і гордості. Саме жителі Коростеня були серед тих, хто у перші тижні після аварії працював у зоні відчуження, брав участь у гасінні пожеж, забезпеченні технічних робіт, евакуаційних і рятувальних заходах, ліквідації наслідків вибуху та захисті людей від подальшого поширення радіаційної небезпеки.

📊 Коростенська громада дала одну з найбільших груп ліквідаторів на Житомирщині. У різні роки через чорнобильське випробування пройшли сотні наших земляків. Якщо раніше на обліку в місті перебували сотні учасників ліквідації, то з роками їхня кількість, на жаль, невпинно зменшується через вік, хвороби та наслідки опромінення. Саме тому сьогодні особливо важливо не просто згадувати про ті події, а зберігати імена, історії та людські долі.

Цьогорічні 40-ві роковини ще раз нагадали: подвиг чорнобильців — це не абстрактна сторінка з підручника, а реальна історія конкретних людей, багатьох із яких у 1986 році було лише 20–22 роки. Вони їхали туди, де було смертельно небезпечно, не заради визнання, а тому, що хтось мав це зробити.

👨‍🚒 Серед коростенських ліквідаторів — пожежники, водії, медики, будівельники, працівники різних служб. Їхні спогади сьогодні дають змогу глибше зрозуміти масштаб тієї трагедії.

🚒Один із таких прикладів — Василь Ковтуненко, якому на момент аварії було лише 22 роки. Уже в перші дні після вибуху особовий склад пожежної частини Коростеня підняли по тривозі й направили до зони відчуження. 9 травня 1986 року коростенський зведений загін прибув до Іванкова, а вже 10 травня замінив київських пожежників у пожежній частині Чорнобиля. Коростенці працювали на пожежно-насосній станції, відкачували воду з-під зруйнованого реактора та подавали її для охолодження. Більшість із них тоді ще не усвідомлювали справжнього рівня радіаційної загрози.

🚒 Ще один промовистий приклад — Олександр Недощак, який у 22 роки був начальником караулу самостійної пожежної частини №8 у Коростені. Він згадував безперервний рух техніки, ротації виснажених підрозділів, молодих хлопців, які просто виконували свій обов’язок, не думаючи про наслідки для себе. Саме такі історії дають змогу побачити Чорнобиль не лише як масштабну катастрофу, а і як випробування людської мужності.

🏅 Під час пам’ятного заходу у Коростені відбулося вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За героїзм, самовідданість, мужність, високий професіоналізм, проявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, та з нагоди 40-х роковин пам’яті про Чорнобильську катастрофу були відзначені:

🔸 медаллю «Рятівник людства»
— Валентин Вигівський
— Володимир Ярош

🔸 медаллю «За участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986–2026 рр.»
— Анатолій Сергієнко
— Юрій Стужук

🔸 золотою зіркою «Герой Чорнобиля»
— Олександр Коц
— Віктор Скиданчук

🤍 Ці відзнаки — не просто нагороди. Це знак поваги до людей, які в найнебезпечніший момент стали на захист життя інших, не рахуючись із власною безпекою.

💭Пам’ять про чорнобильців у громаді зберігається не лише у словах. Вона живе у меморіальних заходах, у вдячності, у підтримці ліквідаторів і їхніх родин, у прагненні зберегти для наступних поколінь правду про подвиг людей, які свого часу стали на захист життя інших.

Житомирські