Земля на мільярди: жителів Житомирщини попереджають про скупку паїв над родовищами титану

20 травня 2026 р. 17:39

20 травня 2026 р. 17:39

Під ногами жителів Житомирщини — десятки, а можливо й сотні мільярдів доларів. У деяких селах земельний пай може виявитися буквально «золотим».

Якщо у вас є земельний пай в одному із сіл на північ від Житомира і раптом з’явився покупець, не поспішайте продавати його за безцінь. Навіть якщо земля не надто родюча, навіть якщо терміново потрібні гроші, а пенсію ще не скоро принесуть. Замисліться: якщо хтось зацікавився цією ділянкою, значить, вона має цінність. І ця цінність може виявитися у десятки разів вищою за суму, яку вам пропонують.

Ось, наприклад, у селі Торчин (Старосілецька громада) земельні паї площею 2,5 гектара примудрялися продавати всього за 30 тисяч гривень. Хоча село разом із прилеглими землями розташоване на великому родовищі ільменіту — титанової руди. Ще понад десять років тому обласна влада намагалася залучити туди інвестора, але місцеві мешканці не дозволили. А відносно нещодавно фахівці Інституту геологічних наук Національної академії наук України на замовлення «зацікавлених осіб» спробували провести дорозвідку родовища, та селяни, озброївшись вилами й лопатами, прогнали науковців зі своєї землі.

Люди відчули себе переможцями, тільки от багатшими не стали. Але і досі переконані, що краще мати кілька тон картоплі зі своїх гектарів, ніж пустити туди бульдозери й екскаватори. Це, звісно, їхня справа, але виглядає дещо архаїчно. Можливо, просто призабули, що бувають суми, від яких відмовитися складно: семизначні, восьмизначні, наприклад…

Схожа історія сталася близько двадцяти років тому в селі Федорівка Черняхівського району. Туди планувала зайти компанія, підконтрольна російському олігарху, яка збиралася видобувати титано-апатитові руди та побудувати гірничо-збагачувальний комбінат — із виробництвом титанових напівфабрикатів і фосфорних добрив на місці. Але обласна влада пропонувала власникам паїв не продавати землю, а лише переселитися на рівноцінні ділянки. Селяни відмовилися — і правильно зробили. Інвестори малювали яскраві картини загального добробуту, але люди не повірили і за «дякую» зі своїх земель не пішли. Проєкт так і не був реалізований.

Таких сіл, під якими залягають титан, фосфор, цирконій, берилій, на Житомирщині чимало. Однак розробляється лише незначна частина родовищ. Багато хто чув про Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат , який експлуатує кілька титанових родовищ. Із 2004 по 2014 рік він разом із Вільногірським ГЗК (Дніпропетровська область) перебував в оренді структур українського олігарха Дмитра Фірташа — як підрозділ ЗАТ «Кримський титан». Згодом обидва підприємства увійшли до складу державної Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), яку восени 2024 року майже за 4 мільярди гривень продали з аукціону компанії «Цемін Україна». Її кінцевим бенефіціаром є громадянин Азербайджану Насіб Гасанов, якому також підконтрольний мобільний оператор Vodafone Україна.

Втім, сам аукціон виглядав радше формальністю: «Цемін Україна» фактично змагалася сама з собою. Відсутність конкуренції легко пояснити — інвестувати в країну, де тривають бойові дії, надто ризиковано. До того ж багаторічні суди держави з колишнім орендарем ГЗК та власником спецдозволів, а також ризики нових процесів — не найкраща реклама для потенційних інвесторів.

• Чи забере Трамп у Геннадія Буткевича Ястребецьке родовище?
• Фермер виявив родовище золота, але залишився ні з чим

Ще одна важлива подія на титановому фронті сталася нещодавно. 2 лютого 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №94/2026, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій проти Дмитра Фірташа — засновника Group DF та бенефіціара низки видобувних компаній.

Згідно з указом, анульовано спеціальні дозволи на користування надрами:
№2578 — для ТОВ «Валки-Ільменіт» (Валки-Гацківське родовище, Житомирська область);
№2694 — для ТОВ «Межиріченський ГЗК» (Межирічне родовище, Житомирська область);
№3640 — для ТОВ «Мотронівський ГЗК» (Малишевське родовище, Дніпропетровська область).

Варто зазначити, що ці родовища межують із кар’єрами, які розробляє ОГХК, що фактично змінила українську «прописку» на азербайджанську. У компанії визнають привабливість цих активів, але обережно зазначають:
«родовища, зазначені в указі Президента України №94/2026, безумовно становлять інтерес для ОГХК… Водночас ключовою умовою… є їхній прозорий і юридично бездоганний статус».

Із юридичною бездоганністю тут, схоже, не все однозначно. Проте є ще з десяток родовищ, які не розробляються і чекають на свого інвестора. Серед розсипних родовищ одним із найперспективніших вважається Злобицьке , розташоване неподалік Іршанська, між селами Шершні та Мелени . Серед інших — Поромівське родовище ( поблизу села Поромівка , Хорошівська громада), Ушомирське , Видиборське (Черняхівська громада).

Ймовірно, перспективних родовищ на півночі Житомирщини значно більше, але вони потребують додаткового вивчення. То, можливо, громадам варто не ганяти геологів із вилами, а навпаки — запрошувати їх ? І не виглядати злидарями, які сидять на бочці із золотом і просять на хліб, а запропонувати глобальному ринку якісний товар за гідну ціну?

Звісно, відповідно до Конституції України, надра не можуть перебувати у приватній власності — вони належать українському народу. Щоправда, від імені цього народу найчастіше виступають зовсім не громадяни, а олігархи та можновладці. Водночас право приватної власності на землю залишається непорушним, і примусово вилучити пай для розробки надр не так просто. Тому інвестору зазвичай легше домовитися з власником і викупити ділянку .

Але й власникам варто бути пильними. Першими зазвичай приходять шахраї та спекулянти — намагаються скупити паї за безцінь або й узагалі, вкрасти їх. І лише потім з’являється справжній інвестор.

А він з’явиться. Надра Житомирщини надзвичайно багаті. Тут — титан, цирконій, берилій та інші рідкісні метали. Бути бідними, маючи такі ресурси, — щонайменше дивно.

Сніжана Вечір , газета “ Субота “

Житомирські