У Житомирі прощалися із Воїнами Іллею Гаричевим та Ігорем Шатківським: полягли на бойових завданнях

22 травня 2026 р. 18:58

22 травня 2026 р. 18:58

Гаричев Ілля Сергійович (06.05.1981 — 07.05.2026 рр)

Ілля Сергійович народився у місті Житомирі. Навчався у ЗОШ №14 (нині — ліцей №14). Після школи здобув професію зварювальника у ПТУ №13 (нині — Професійно-технічний коледж м. Житомира), а згодом отримав вищу освіту в Державній агроекологічній академії України (нині — Поліський національний університет).

Упродовж життя працював у ТОВ «Екта-Пром» на посаді зварювальника. Був працьовитою, щирою та відповідальною людиною, яку поважали колеги та друзі.

Його життєрадісність, емоційність, щирість та вміння підтримати завжди дарували оточуючим тепло і гарний настрій. Він умів дружити, цінував людей та мав багато вірних друзів. Для своєї родини був люблячим чоловіком, турботливим батьком і щасливим дідусем.

У лютому 2025 року Ілля Сергійович став на захист України від російської навали та доєднався до лав Захисників України в одному з підрозділів ЗСУ. За службу та відданість державі був нагороджений медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».

7 травня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Запорізькому напрямку солдат Гаричев Ілля Сергійович героїчно загинув.

У вічній скорботі дружина, донька, онук, рідні, близькі друзі та бойові побратими.

Шатківський Ігор Юрійович (10.11.1987 — 18.05.2026 рр)

Ігор народився у селі Сьомаки на Вінниччині. З раннього дитинства зростав допитливим, працьовитим і щирим хлопцем. Дуже любив складати головоломки та конструктори, прагнув пізнавати світ і ніколи не боявся труднощів.

Навчався у Красівській загальноосвітній школі, де проявив себе старанним і здібним учнем. Особливо любив історію України та всесвітню історію. Ця любов залишилася з ним на все життя — Ігор міг навіть серед ночі захоплено розповідати про визначні історичні події, постаті та боротьбу українського народу за свободу. Легко давалася йому і математика, яку він щиро любив і чудово розумів. У шкільні роки також грав у духовому оркестрі.

Ігор був надзвичайно добрим, чуйним і дружелюбним юнаком. Завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував, умів підтримати словом і ділом. Його поважали за щирість, відкритість і велике серце.

У 2003 році вступив до Бердичівського аграрного ліцею (нині — ДНЗ "Бердичівське вище професійне училище"), який закінчив з відзнакою. Згодом продовжив навчання у Поліському національному університеті (на той час — Житомирський національний агроекологічний університет). У 2010 році успішно здобув ступінь бакалавра, а вже у 2011 році отримав диплом спеціаліста та кваліфікацію інженера-механіка.

Після навчання проходив строкову військову службу. Опісля працював інженером з техніки безпеки на заводі «Прогрес» у Бердичеві, згодом — в агрофірмі «Світанок». Упродовж життя працював на різних підприємствах Житомирщини, де його знали як відповідального, сумлінного і професійного працівника. Пізніше був переведений на посаду ревізора. Колеги цінували та поважали Ігоря за людяність, щирість і чудове почуття гумору — він був душею компанії та вмів дарувати людям усмішку навіть у складні моменти.

Любов до землі Ігореві прищепив батько ще змалку. Маленький Ігор завжди просив взяти його із собою на роботу, уважно слухав розмови дорослих і з ранніх років розумів справжню ціну хліба.

З юності допомагав батькам: орав, косив, молотив, ремонтував техніку.

Був чудовим сином і братом. Особливе місце в його житті займали сім'я, родина. Безмежно любив свою дружину, був надійною опорою та справжнім чоловіком, про якого кажуть — «як за кам’яною стіною».

У травні 2024 року Ігор Юрійович став на захист Батьківщини, доєднавшись до лав Захисників в одному з підрозділів ЗСУ. Мужньо боронив рідну землю, захищаючи кожного з нас від російської навали. Побратими поважали його за сміливість, надійність і людяність.

18 травня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту України на Донеччині мужній Воїн солдат Шатківський Ігор Юрійович героїчно загинув.

У вічній скорботі рідні, дружина, близькі друзі та бойові побратими…

Житомирські