Вшанували Героя Олександра Фурмана

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вшанували Героя Олександра Фурмана

25 травня 2026 р. 08:56

25 травня 2026 р. 08:56

Сьогодні день пам'яті захисника України, нашого земляка Фурмана Олександра Валентиновича - старшого солдата, ВЧ – польова пошта В2731, 30-ї бригади, керуючого зенітною установкою, уродженця с. Зороків. Вшанували Захисника України, поклавши квіти до його портрета на Алеї Героїв у с. Оліївка під час урочистого мітингу-реквієму до Дня Героя.

Дитинство Олександра Фурмана пройшло в місті Житомир, де він навчався в школі №19. Захоплювався риболовлею і любив розбирати та ремонтувати техніку. Це захоплення стало основою його майбутньої професії, коли він вступив до ліцею №5, де навчався на механіка-водія.

У 2007 році він проходив строкову службу в армії на посаді водія-кіномеханіка, а після служби в 2008 році працював механіком в автобусному парку. У 2011 році змінив професію на столяра, а в 2014 році, як і багато інших, був призваний на військову службу, щоб захищати свою Батьківщину.

Залишив після себе трьох діток, які, на жаль, вже більше ніколи не побачать свого тата тут у земному житті. Однак він оберігає своїх рідних з небес.

Олександр був людиною, яка своєю працею і відданістю життю демонструвала велику любов до родини та країни.

З 10 травня по 22 травня 2014 року він виконував завдання по ізоляції кризового району на сході України в зоні АТО. Під час цієї операції, біля мосту між містами Рубіжне та Новодружеськ Луганської області, його підрозділ потрапив в засідку представників незаконних збройних формувань. Вони вступили в бій, однак, в результаті бою наш герой зник безвісти.

Згодом, через кілька років, судово-медична генетична експертиза підтвердила, що він загинув під час того бою, і за рішенням експертів був визнаний загиблим. Його поховали в Лисичанську. Хоча його життя обірвалося так рано, героїзм і відданість нашій країні залишаються з нами назавжди. Він завжди буде у пам’яті тих, хто його знав, і в серцях тих, хто продовжує боротьбу за мир.

У Героя залишилася мати: Раїса Анатоліївна, дружина Ольга Олександрівна, доньки Марина та Олександра, син Максим. Висловлюємо щирі слова підтримки рідним Героя.

Герой нагороджений відзнакою «За вільну Луганщину» від 22.07.2018.

Дякуємо Герою за подвиг!