Ветеранці Бердичівського машинобуівного заводу «Прогрес» Розі Буль виповнилося 100 років

01 червня 2026 р. 10:55

01 червня 2026 р. 10:55

Вона народилася в інтелігентній родині: мама була вчителькою, тато – суддею. Тридцятого травня 1926 року, коли весна готується передати естафету літу, на світ з’явилася дівчинка, яку у майбутньому доля приведе до нашого міста… У теплу пору ветеранка Бердичівського машинобудівного заводу «Прогрес» Роза Олексіївна Буль приймала привітання зі 100-річчям.

• Завод «Прогрес» назавжди в пам’яті і серці…
• Сто років — ціла епоха: вітання шановній ювілярці!

Кажуть, що для довгожителів характерні такі риси, як життєлюбність, товариськість, оптимізм і вміння знаходити радість у дрібницях. Роза Буль випромінює доброзичливість та щирість і донині зберігає світлі спогади про колектив заводу «Прогрес», його здобутки та досягнення і славні традиції підприємства, якому віддала понад 30 років невтомної праці…

Завод «Прогрес» назавжди в пам’яті і серці…

Подружжя двох конструкторів: Роза Олексіївна та Володимир Васильович , отримавши вищу технологічну освіту, вирішило поїхати працювати до Бердичева. Завод «Прогрес» обрали невипадково — справжня кузня кадрів

десятиліттями виховувала висококласних інженерів і робітників для машинобудівної галузі. Флагман бердичівської промисловості був відомий в Україні та далеко за її межами. Обидва молоді фахівці працювали у відділі головного конструктора. З часом Роза Олексіївна очолила підрозділ. Завод став частиною життя, а колектив — другою родиною. Тут згодом  працюватиме і В’ячеслав, один із синів подружжя. Батьки пишалися його спортивними досягненнями у важкій атлетиці.

У трудовій книжці Рози Буль — один запис: 5 лютого 1951 року — 10 червня 1981-го, Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес». Майже третя частина життя пов’язана із улюбленим підприємством, де поважали висококваліфікованого конструктора, прислухалися до порад досвідченої трудівниці, мудрої наставниці практикантів — студентів міського коледжу. Ювілярка згадує ті часи із теплом у серці…

Роза Олексіївна — щаслива жінка, діти подарували трьох онуків, а четверо правнуків — велика радість та втіха. Народна мудрість говорить, що  «добрий настрій — основа довголіття».

Сто років — ціла епоха: вітання шановній ювілярці!

Роза Олексіївна зустрічала гостей із посмішкою на обличчі, гостинно запрошуючи до оселі, вікна якої виходять на прохідну заводу.

Раділа, що завітали із привітаннями Бердичівський міський голова Сергій Орлюк і представниці колективу управління сім’ї та соціального захисту населення. Дякувала за теплі слова та увагу відомому підприємцю і громадському діячу, очільнику волонтерського штабу «Українська Команда» Роману Левицькому таголові ради організації ветеранів Бердичівського машинобудівного заводу «Прогрес» Галині Бонюк . І квітнула душею,отримуючи вітання від ріднихтаспілкуючись із друзями-«прогресантами».

Ольга Буль , дружина онука ювілярки, котра піклується про довгожительку, називає її людиною-стоїком: «Роза Олексіївна сто разів молодець!  Її внутрішні сила та витримка, звичка дотримуватися порядку, прагнення брати участь у домашніх справах та інтерес до подій сьогодення — приклад для інших» . Улюблене заняття бердичів’янки — читання. Зараз охоче користується електронною книгою. Раніше із задоволенням подорожувала, а у хвилини дозвілля знаходила час для шиття.

Її доля відбулась, і це життя щасливої людини — шлях, наповнений мудрістю й наполегливою працею, освітлений любов’ю до своєї справи.

Вчені вимірюють історію століттями, сто років для людини — це різні події, труднощі і радощі, випробування та досягнення.

Від щирого серця вітаємо Вас, Розо Олексіївно! Здоров’я Вам, бадьорості духу і родинного затишку. Нехай світлими будуть Ваші ранки, добрими — дні і теплими — вечори!

Такі дати святкують не часто —

Гарний вік і хороша пора,

Вам сердечно бажаємо щастя

І здоров’я, і сил, і добра!

Вам бажаємо спокою й миру,

Сонця, радісних днів повсякчас!

Обіймаємо міцно і щиро,

З ювілеєм вітаємо Вас!

Житомирські