Із 41-річним снайпером Сергієм Горєловим попрощалися на Бердичівщині

07 червня 2026 р. 16:51

07 червня 2026 р. 16:51

Черговий спекотний день літньої пори став справжнім горем для всієї Бердичівщини. Скорботна звістка про загибель військовослужбовця, людини з великим серцем, Сергія Горєлова сколихнула всіх, хто знав його за життя як доброго й вірного друга, люблячого брата та дядька, сина і племінника, який із турботою та щирістю ставився до рідних і завжди був готовий прийти на допомогу.

У суботу, 6 червня, на Бердичівщині мужнього захисника української землі, мешканця села Велика П’ятигірка, провели в останню путь.

Народився Сергій Вікторович Горєлов у Бердичеві 26 червня 1982 року у звичайній люблячій родині. Був наймолодшою дитиною в сім’ї, адже мав старших сестру та брата. Згодом пішов до четвертої міської школи.
Час минав, і коли Сергію виповнилося 10 років, родина повернулася на батьківщину — у рідне село Велика П’ятигірка, нині Райгородоцької громади Бердичівського району.

Згодом він здобув фах газозварника у місцевому ПТУ №4 і, не залишаючись довго без роботи, одразу вирішив працювати на лінійному виробництві магістральних газопроводів. Водночас продовжував навчання у Немішаївському агротехнічному коледжі. Можна зробити висновок, що Сергію подобалося опановувати нові знання, що це було близьким до душі, адже навіть після здобуття цієї освіти він згодом закінчив і Житомирський національний агроекологічний університет, де опанував фах механіка. Із 2019 року працював у Станишівці на столярному виробництві «Астра».

Добрий, людяний, турботливий, чуйний та спокійний — саме такими словами описують захисника всі, хто його знав. На жаль, Сергій так і не встиг створити власної родини, адже всі плани на майбутнє обірвала та, що залишає по собі лише горе і сльози, — війна.

1 травня 2023 року його призвали на військову службу до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаду снайпера. 30 січня там, на Луганщині, поблизу населеного пункту Житлівка Сєвєродонецького району, під час виконання бойового завдання зв’язок із Сергієм обірвався…

Увесь цей час родина жила без спокою, з думками, що ось-ось він нарешті з’явиться, що живий, можливо, перебуває в полоні, але неодмінно повернеться додому — в обійми люблячої матері.

Тривалий час старша сестра захисника, як і вся сім’я, не могла знайти спокою, щодня згадуючи рідного брата, племінника і дядька. Тому Наталія робила все, що було в її силах. Продовжуючи вірити у найкраще, вона долучалася до акцій на підтримку військовополонених та зниклих безвісти у Бердичеві, які відбуваються щонеділі о 12:00 у центрі міста. Але, на жаль, не судилося…

На початку червня сім’я Сергія Горєлова отримала страшну звістку, від якої серце обливається кров’ю та ніби земля йде з-під ніг, — експертиза підтвердила збіг ДНК із тілом полеглого захисника. Того дня, 30 січня, на Луганщині внаслідок ворожого мінометного обстрілу обірвалося життя 41-річного воїна.

Це та рана, яка не загоїться ніколи. Біль, який назавжди залишиться у серцях рідних, близьких та кожного мешканця Бердичева і району.

Вічна пам’ять та слава Герою України Сергію Горєлову!

Історії про загиблих захисників, славних Героїв Бердичева та району, можете переглянути ТУТ .

Житомирські