Бердичів і Райгородок на можуть поділити на двох два ставка

19 червня 2026 р. 16:33

19 червня 2026 р. 16:33

Ця історія вже тягнеться більше двох років, і мова в ній іде про кордон між землями Бердичівської міської територіальної громади та землями Райгородецької сільської ОТГ.

Після реформи децентралізації та формування нових громад, усі вони стали перевіряти та інвентаризувати, а чим ще володіють та розпоряджаються. Оскільки головний ресурс сільських громад – це земля, тому визначення меж своїх територій стало однією з важливих задач.

Два роки тому житомирському проєктному інституту громади замовили виготовити землевпорядні документи на свої території. Досвідчені фахівці за кілька місяців провели усі необхідні заміри та представили проєкти документів на погодження для сусідніх землекористувачів. Тобто, Гришковецька, Бердичівська та Райгородоцькі громади мали поставити свої підписи під проєктами та засвідчити цим самим, що не мають претензій до сусідів.

Та цей процес виявився набагато тривалішим і проблемнішим, ніж на це сподівались землевпорядники. Протягом двох років вони чекають на оплату своєї праці, але погодження меж між громадами так і не відбулося.

Каменем спотикання між Бердичівською і Райгородоцькою громадами стали два ставка поблизу Кустина, де  кордон проліг посередині водних об’єктів. Колись це була просто канава із струмком, і межі колишніх сільських рад проходили по ній. А потім струмок розкопали вліво і вправо, і там виникли чималі так ставочки (один 10, другий 12 гектарів). Хоча на гугл-карті не видно плеса таких розмірів, але, напевно, десь під комишами воно все-таки є. І станом на сьогодні, межа громад проходить вздовж двох ставків, приблизно по середині.

Коли спеціалісти Райгородоцької громади захотіли оформити водний об’єкт та здати його в подальшому в оренду, то зіткнулись з проблемою. Ніхто не знає який кадастровий номер має бути у земельної ділянки, яка знаходиться одночасно в двох громадах. А якщо здавати в оренду лише свою половину ставка, то як тоді орендарі будуть знати, що вони запускають рибу на свою половину, а ловитимуть її вже на сусідній.

В якості вирішення проблеми запропонували змінити межу між громадами та провести її по берегу ставків. По-братські вони запропонували місту взяти більший став 12 гектарів, а їм залишити менший. Здавалося б, навіть домовились про такий варіант два роки тому, але потім почались якісь незрозумілі зволікання, непорозуміння та відмови.

Про все це розповіли сьогодні на засіданні земельної комісії Бердичівської міської ради. Делегація з Райгородку у складі заступника голови громади та начальників земельного і юридичного відділів привела з собою ще й спеціалістів того ж проєктного інституту і навіть голову районної ради Олександра Балянова. Щоправда останній не дочекався початку роботи комісії, а просто побажав вирішити конфлікт швидко і взаємовигідно.

Сьогоднішню позицію міста озвучив на комісії головний архітектор Олег Савицький. Він розповів присутнім, що є законодавчо урегульований механізм спільної власності територіальних громад, і цей випадок теж унормований. Спільну власність в оренду може здавати районна рада, а плата ділиться в пропорціях відносно площі плеса між громадами.

Депутати земельної комісії слухали-слухали усіх виступаючих і прийняли рішення дати ще місяць спеціалістам земельного відділу на вивчення ситуації і не пізніше цього терміну доповісти про усі варіанти вирішення проблеми та представити їх плюси та мінуси.

Делегати від Райгородку прийняли цю пропозицію досить скептично, але зрозуміли, що позиція депутатів буде залежати саме від такого висновку. Тому, з не дуже добрим настроєм поїхали назад до своїх кабінетів, які …чомусь знаходяться не в Райгородку, а в Бердичеві.

В цьому, напевно, і полягає основна суперечка. Адже, навколобердичівські сільські громади створювались виключно під конфігурації їх майбутніх очільників, які чомусь хотіли командувати певними селами, але сидіти при цьому в місті. А Максим Самчик до того ж, зміг перетягнути під своє управління і об’єкти, які знаходяться в Бердичівській МТГ (райлікарня, стадіон та оздоровчий табір «Березовий гай»).

Будівля районної ради теж дуже знадобилася б місту для перенесення до неї художньої та музичної шкіл.  Деякі районні депутати вже почали над цим міркувати, але, кажуть, що в цей процес знову втрутився Райгородоцький голова та значно сповільнив його.

Ми писали вже не раз про ситуації, коли сусіди роками судяться за якісь кілька метрів ділянки, а тепер, як бачимо, подібні проблеми бувають і з сусідніми громадами. На жаль, криза довіри та небажання компромісів можуть підживлювати такі конфлікти теж невизначено довго.

Житомирські