Нові правила оформлення майнових прав дітей: як змінився закон для родин зниклих безвісти

30 червня 2026 р. 12:45

30 червня 2026 р. 12:45

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб” (від 25 березня 2026 року № 4824-IX) набув чинності 25 травня 2026 року. Його основна мета – адаптувати законодавство до умов війни та спростити оформлення майнових прав дітей у випадках, коли один із батьків перебуває в полоні, зник безвісти або його місцезнаходження невідоме, що унеможливлює надання ним згоди на правочини в інтересах дитини. Ключова ідея цього закону полягає у чіткому розмежуванні двох різних ситуацій. Перша ситуація стосується випадків, коли дитина отримує майно, тобто її майновий стан покращується. У таких обставинах держава спрощує процедуру, скасовуючи необхідність отримання дозволу від органу опіки та піклування. Друга ситуація охоплює випадки, коли йдеться про майно, яке вже належить дитині або яким вона користується, і існує ризик його втрати, відчуження, поділу, передачі в заставу чи іпотеку. У цих випадках контроль з боку органу опіки та піклування зберігається. Відповідно до нових норм, правочин, за яким малолітня або неповнолітня дитина безоплатно набуває у власність майно, може бути вчинений без отримання дозволу органу опіки та піклування. Це стосується різноманітного майна, зокрема нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого цінного майна. Наприклад, якщо родичі бажають подарувати дитині квартиру, будинок, частку в нерухомості або автомобіль, дозвіл органу опіки та піклування для самого факту безоплатного набуття майна дитиною більше не вимагається. Ці зміни мають особливе значення для родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Такі сім'ї часто стикаються не лише з питаннями встановлення долі близької людини чи отримання соціальних гарантій, а й з побутовими, майновими та нотаріальними питаннями, що безпосередньо стосуються дітей. Раніше процедура оформлення могла ускладнюватися через неможливість отримати згоду одного з батьків. Закон визначає випадки, коли правочини в інтересах дитини можуть бути вчинені без згоди одного з батьків. Це можливо, якщо такий із батьків: захоплений у полон або заручники; інтернований у нейтральній державі; зник безвісти за особливих обставин; визнаний безвісно відсутнім; проживає окремо від дитини не менше шести місяців поспіль та не бере участі у її вихованні й утриманні; або має невідоме місце проживання. Закон № 4824-IX вніс зміни до кількох ключових законодавчих актів. Серед них — Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України та Закон України «Про охорону дитинства». У Сімейному кодексі України було уточнено порядок надання згоди на укладення договорів. Якщо договір потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації, згода на його укладення також має бути нотаріально посвідчена. Найважливіша зміна стосується статті 177 Сімейного кодексу України, яка тепер передбачає, що дозвіл органу опіки та піклування не потрібен, якщо малолітня або неповнолітня дитина безоплатно набуває майно у власність. Це означає спрощення процедури, коли майно переходить до дитини, не створюючи для неї майнових втрат чи додаткових зобов’язань, наприклад, при даруванні квартири, будинку, частки у праві власності чи автомобіля. Водночас, дозвіл органу опіки та піклування залишається обов’язковим у випадках, коли правочин може вплинути на вже наявні майнові права дитини. Це стосується продажу майна дитини, дарування його іншій особі, обміну, поділу, виділу майна, передачі в заставу чи іпотеку, відчуження нерухомості, а також дій щодо житла або земельної ділянки, власником чи користувачем яких є дитина. Таким чином, держава спрощує процедури набуття майна дитиною, але зберігає захист її існуючих майнових прав. Цивільний кодекс України було приведено у відповідність до цього підходу. Зміни стосуються порядку вчинення правочинів від імені малолітніх осіб, правочинів неповнолітніх осіб, а також управління майном підопічних, поширюючи загальну логіку закону як на дітей до 14 років, так і на дітей віком від 14 до 18 років. У Законі України «Про охорону дитинства» також закріплено правило, згідно з яким дозвіл органу опіки та піклування не потрібен, якщо дитина безоплатно набуває у власність майно, зокрема нерухоме. При цьому збережено запобіжники щодо правочинів, які можуть призвести до втрати або обмеження майнових прав дитини. Важливо зазначити, що у випадках, коли правочин вчиняється без згоди одного з батьків через його зникнення безвісти, перебування в полоні або невідоме місце перебування, відповідні обставини мають бути документально підтверджені. У складних або спірних ситуаціях рекомендується звертатися за консультацією до нотаріуса, органу опіки та піклування або системи безоплатної правничої допомоги.

Житомирські