вологість:
тиск:
вітер:
Діана Мінаєва про «Книгу Еміля» Ілларіона Павлюка: історія, що розвіяла упередження
06 липня 2026 р. 23:15
06 липня 2026 р. 23:15
Діана Мінаєва зазначає, що останнім часом її читацькі звички змінилися: замість активного пошуку літератури, книги та автори знаходять її самі, причому різними шляхами. Вона зізнається, що книгу, про яку йдеться, навряд чи обрала б самостійно з полиць магазину чи бібліотеки, навіть прочитавши анотацію (що вона робить вкрай рідко). Однак, оскільки видання потрапило їй до рук, вона вирішила його розгорнути. Оглядачка ділиться враженнями від твору Ілларіона Павлюка під назвою «Книга Еміля». Вона пояснює, чому спочатку не звернула б на неї уваги: по-перше, жанр фентезі викликав у неї скепсис, а по-друге, книга здалася їй дитячою, що також не викликало ентузіазму. Незважаючи на ці упередження, Діана Мінаєва все ж вирішила ознайомитись з книгою, маючи намір лише погортати її, адже на той момент дочитувала роман «Лазарус». Проте сталося непередбачуване: «Книга Еміля» захопила її буквально з перших сторінок, залишивши «Лазарус» очікувати на свою чергу. «Книга Еміля» позиціонується як дитяча книга, призначена для дорослих читачів. Сюжет розгортається у 80-х роках минулого століття. Головний персонаж, дев'ятирічний школяр Еміль, разом зі своєю мамою переїжджає з теплої Херсонщини на засніжений північний острів. Мати хлопчика влаштовується вчителькою у місцевій школі, де вони тимчасово й проживають через відсутність іншого житла. Мама Еміля має дивну особливість: вона постійно втомлена, спить дуже міцно і після пробудження не завжди пам'ятає, хто вона та де знаходиться. На противагу цьому, Еміль зовсім не спить, тому оберігає сон матері, мріє і блукає порожньою темною школою ночами. Згодом у школі починають відбуватися незвичні події, які дорослі ігнорують, але Еміль помічає. Мінаєва пояснює, що книга одразу захопила її завдяки ясній і простій оповіді, яка не вимагає постійного аналізу чи розгадування. Читач із цікавістю стежить за розвитком подій, прагнучи дізнатися, «що там далі». Хоча деякі діалоги спочатку здаються незрозумілими, вони не змушують читача розв'язувати «ребус», оскільки стає очевидним, що пояснення прийдуть згодом. Таким чином, читач непомітно для себе занурюється у вир подій, переживань та прагнень, з якого вже складно вийти, що авторка порівнює з потраплянням у пастку цієї «дитячої» книги. Проте «Книга Еміля» виходить за рамки виключно пригодницького жанру. Вона порушує теми стосунків між дітьми та дорослими, складного вибору, довіри та зневіри, впливу «поганих» друзів, вартості допомоги, а також різниці між бажаним та необхідним. Оглядачка зазначає, що це один з тих творів, які при кожному новому прочитанні розкривають нові нюанси, виміри та цілі смислові пласти. Наостанок Діана Мінаєва ділиться «спойлером»: наступною книгою, яка також «сама прийшла до неї в руки», став інший твір Ілларіона Павлюка – «Я бачу, вас цікавить пітьма». ДІАНА МІНАЄВА
Джерело: times.zt.ua
Новини рубріки
У Житомирі відбувся кросфіт-турнір на вшанування пам'яті загиблих правоохоронців
06 липня 2026 р. 19:00
