Колишній мешканець аварійного будинку в Бердичеві вимагає житло через суд

07 липня 2026 р. 11:03

07 липня 2026 р. 11:03

Вчора у Бердичівському міськвиконкомі відбулося засідання житлової комісії, на яке журналіст потрапив випадково. Зазвичай представників ЗМІ не запрошують на такі засідання, а про їхній час та місце проведення не повідомляють широкому загалу. Проте, як виявилося, подібні зустрічі можуть розкривати важливі для багатьох містян факти. На засідання, як стало зрозуміло з розмови, вже не вперше прийшов колишній мешканець двоповерхового будинку за адресою вулиця Вінницька, 14. Ця будівля була визнана аварійною та розібрана приблизно десять років тому. Зокрема, будинок визнали аварійним у 2013 році. Кошти на проєкт його демонтажу виділили у 2016 році, а безпосередньо розбирання розпочалося наприкінці 2019 року. Кожен з цих етапів супроводжувався конфліктами з мешканцями, які прагнули отримати натомість краще житло. Однак задовольнити всіх не вдалося. Мешканці, яким не вдалося отримати прийнятне, на їхню думку, житло, продовжили домагатися свого, зокрема через суд. Так, у 2025 році одна з колишніх мешканок цього аварійного будинку отримала квартиру на вулиці Європейській за рішенням суду. Ймовірно, цей прецедент заохотив інших мешканців знову звертатися до виконкому. Адже саме з такою вимогою прийшов на засідання житлової комісії ще один колишній мешканець, вже після того, як суд ухвалив рішення на його користь. Члени комісії запевнили, що погоджуються з рішенням суду, однак не можуть надати житло, яке бажає заявник, оскільки такого просто немає на балансі міста. Вони припустили, що житло може з'явитися в майбутньому, оскільки відбуваються різні процеси, зокрема, у власність міста іноді переходить безхазяйне житло або таке, що визнане відумерлою спадщиною. Точної дати появи такого житла ніхто не знає, тому чоловікові порекомендували подавати відповідні заяви приблизно раз на пів року та приходити на засідання. При цьому члени комісії наголосили, що місто «винне» житло площею не менше тієї, що була у чоловіка (22,5 квадратних метра), а не стільки, скільки він вимагає (за санітарними нормами для чотирьох осіб, що значно більше). Ця історія проливає світло на те, чому в Бердичеві досі існують будинки (точніше, їхні руїни), що лякають своїм виглядом, але до яких ніхто не хоче торкатися. Приклади таких об'єктів можна побачити між другою та п'ятою школами або прямо навпроти міськвиконкому. Причина полягає в тому, що їхні колишні мешканці, навіть отримавши інше житло, не поспішають зніматися з реєстрації з попереднього, а прагнуть отримати за нього значні суми, бажано у доларах. Про можливі складнощі, що виникають у таких ситуаціях, опосередковано стало відомо під час розгляду наступного питання на засіданні житлової комісії. Так, ветеран війни та інвалід другої групи, який мав отримати компенсацію на купівлю житла, зіткнувся з тим, що за ним значиться інший будинок у власності. Насправді на тій ділянці будинку фактично немає – він купив, по суті, лише земельну ділянку. Однак за документами та в реєстрі власності об'єкт значиться як будинок. Тепер, щоб знову отримати право на компенсацію, чоловікові необхідно документально довести відсутність споруди. Для цього потрібно подати заяву до БТІ для проведення експертизи та отримання висновку про відсутність будівлі на ділянці, а на його основі – зняти будинок з реєстру, залишивши лише земельну ділянку. Тобто, процедура визнання відсутності будинку існує, але хто, крім власника, може її ініціювати – залишається незрозумілим. Місто могло б ініціювати цю процедуру, щоб звільняти земельні ділянки від хащів і непотребу, проте ніхто цього не робить. Один відділ перекладає відповідальність на інший, ті – на ЖЕК, а ЖЕК – на когось ще. Саме тому Бердичів продовжують «прикрашати» «золоті» руїни.

Житомирські