вологість:
тиск:
вітер:
У Житомирі вшанували пам'ять Дмитра Суховця: воїн, який після поранень повертався на передову, загинув на Дніпропетровщині
Дмитро Олександрович Суховець, який народився 25 червня 1994 року в Житомирі, здобував середню освіту у місцевій загальноосвітній школі №25, що нині відома як Ліцей №25. Там він проявив себе як старанний, відповідальний і цілеспрямований учень. Після школи Дмитро продовжив навчання у швейному училищі міста Дубно, де опанував професію майстра з пошиття шкіряних виробів. Із юних років Дмитро виявляв інтерес до роботи зі шкірою, створюючи різноманітні вироби та вдосконалюючи власні моделі. Окрім цього, значне місце в його житті посідали спорт і творчість. Протягом восьми років він присвятив себе бальним та латиноамериканським танцям, брав участь у багатьох конкурсах і здобував призові місця, демонструючи наполегливість, дисциплінованість та прагнення до саморозвитку. Його мрією було пов'язати майбутнє з танцями та працювати у сфері розваг, однак повномасштабна війна перешкодила цим планам. У 2025 році Дмитро добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. За період служби він здобув повагу серед побратимів та командирів, зарекомендувавши себе як мужній, відповідальний та надійний військовослужбовець. Під час виконання бойових завдань Дмитро кілька разів отримував поранення. У серпні 2025 року він зазнав важкого осколкового поранення та контузії, але після курсу лікування знову повернувся до виконання військового обов'язку. Згодом він отримав ще одне поранення, проте, незважаючи на це, продовжив службу пліч-о-пліч зі своїми побратимами. Родина та сім'я відігравали особливу роль у його житті; Дмитро був люблячим сином, братом і турботливим онуком. У червні 2026 року він ненадовго приїхав додому через важку хворобу дідуся. Після смерті дідуся та прощання з ним, Дмитро знову вирушив виконувати бойові завдання. 12 червня 2026 року на Дніпропетровщині Дмитро Суховець героїчно загинув під час виконання бойового завдання, пожертвувавши життям за свободу та незалежність України. Пам'ять про Дмитра назавжди збережеться у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав, як про щиру, добру, відповідальну людину, відданого сина України та мужнього Воїна, який до останнього подиху виконував свій військовий обов'язок. У вічній скорботі залишаються його мама, близькі друзі та бойові побратими.
Джерело: zhzh.com.ua
Новини рубріки
Пільгова стерилізація безпородних собак у Звягелі: дати та умови від фонду "Білий янгол"
07 липня 2026 р. 17:12