У Верлоку вшанували зниклих безвісти захисників відкриттям «Алеї надії»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

09 липня 2026 р. 12:36

09 липня 2026 р. 12:36

Цей меморіальний простір присвячений Марченку Геннадію Васильовичу, Поповичу Сергію Миколайовичу та Яцкевичу В'ячеславу Анатолійовичу. «Алея надії» покликана зберігати пам'ять про цих воїнів, підтримувати незламну віру в їхнє повернення та надавати опору їхнім родинам, які щоденно очікують на будь-яку звістку від своїх близьких. Статус «зниклий безвісти» не є завершенням життєвого шляху, а радше залишає серця рідних у стані невизначеності, поєднуючи біль і надію. Він спонукає їх чекати на кожен дзвінок чи повідомлення, на кожен новий день. Це очікування триває безперервно, незважаючи на свята чи вихідні, і саме віра дає родинам сили продовжувати жити та зберігати оптимізм. Ці Захисники відважно стали на захист України, своїх родин та рідної землі, борючись за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави. Поки їхня доля залишається нез'ясованою, нашим спільним обов'язком є збереження пам'яті про них, підтримка їхніх сімей та непохитна віра в їхнє повернення. Відтепер «Алея надії» слугуватиме місцем, куди мешканці громади приходитимуть для молитви, вшанування пам'яті своїх земляків та висловлення солідарності з їхніми родинами. Кожен елемент цього простору — дерево, квітка, промінь сонця — символізуватиме незгасну надію на те, що всі українські Захисники, які нині вважаються зниклими безвісти, обов'язково повернуться до своїх домівок. Радомишльська громада висловлює щире співчуття та розділяє біль родин цих воїнів, надаючи слова підтримки всім, хто продовжує чекати. Існує глибока віра в те, що настане день, коли кожен Захисник повернеться додому, в обійми рідних, під мирне українське небо. «Віримо. Чекаємо. Молимося», — ці слова підкреслюють незламний дух громади. «Слава Україні! Героям слава!» — додається на завершення.