вологість:
тиск:
вітер:
У Бердичеві презентували роман Михайла Сидоржевського, написаний одним реченням на 166 сторінок
09 липня 2026 р. 18:46
09 липня 2026 р. 18:46
Михайло Сидоржевський, уродженець села Старий Солотвин, що народився у 1958 році, нині обіймає посаду головного редактора провідної літературної газети України, а з 2014 року очолює Національну спілку письменників. Його нова праця, роман «Земля гніву», була представлена учасникам гуртка «Промінь світла» у четвер по обіді в залі Бердичівської міської бібліотеки. Ця зустріч стала продовженням попередньої, що відбулася у тій же залі рік тому, і засвідчила значні зміни у творчості письменника та журналіста. Ключовою подією стало завершення багаторічної роботи над «Землею гніву», твором, який, за словами автора, суттєво відрізняється від більшості сучасних українських видань. Під час презентації Михайло Сидоржевський особисто розповів про свій літературний підхід. Він зазначив, що запозичив стиль у південноамериканських письменників кінця минулого століття, таких як Габріель Гарсія Маркес, які надавали перевагу формі тексту над змістом і створювали свої відомі твори довгими реченнями. Проте Михайло Сидоржевський пішов ще далі, написавши весь роман як єдине речення, що починається на першій сторінці та завершується на сто шістдесят шостій. У романі «Земля гніву» сюжетна лінія лише натякнута, а головні та другорядні герої відсутні. Оповідь ведеться від імені ефемерного «Ми», що метафорично викладає історію України за останні півстоліття. Цей період охоплює час, протягом якого автор формувався як журналіст, націоналіст та письменник, і тепер, з висоти прожитих років, послідовно описує всі метаморфози сучасної історії. Один із присутніх на зустрічі висловив думку про важливість ритму в тексті, зауваживши, що ритм одного речення може нагадувати безкінечні шаманські заклинання, яким, на відміну, притаманні емоційні наголоси та сплески. Співведучим заходу виступив бердичівський поет Валерій Хмелівський, який, вже ознайомившись із романом, ставив гостю складні та витіюваті запитання. На запитання, чи думав автор про читачів своєї книги, чи більше про себе, Михайло Олексійович відповів: «Про читача думають ті, хто хоче заробляти на продажу книг, а я хотів все, що я знаю, висловити…». Крім обговорення книги та літератури, учасники торкнулися тем геополітики, сучасного стану справ та перспектив «післявоєнного» життя. Валерій Хмелівський висловив несподівану для поета думку про потребу України у своєму Піночеті. Однак гість опонував йому, наголошуючи, що лібералізм має стати фундаментом майбутнього процвітання країни. Символічно, що довге «речення» роману завершується словами: «…адже не можна так довго випробовувати Господнє терпіння, не можна безкінечно гнівити Його, безтямно торгуючи найдорожчим для людини – свободою…». Після завершення фотографування, черги за автографами, як було помічено, не утворилося.
Джерело: rio-berdychiv.info
Новини рубріки
28-річний чоловік потрапив до реанімації після нічної бійки на Житомирському автовокзалі
09 липня 2026 р. 18:08