У Житомирі прощалися з Воїном Нікітою Шилюком: поліг під час виконання бойового завдання на Донеччині

10 липня 2026 р. 19:15

10 липня 2026 р. 19:15

Шилюк Нікіта Миколайович (17.03.1999 - 02.07.2026 рр)

Нікіта Шилюк народився 17 березня 1999 року в місті Житомирі. Навчався у загальноосвітній школі № 15 (нині — ліцей № 15). Після завершення навчання чітко окреслив свій подальший життєвий шлях - захист України.

І перший крок - Державна прикордонна служба України.

Під час служби в ДПСУ неодноразово представляв свій підрозділ на змаганнях із рукопашного бою, де здобував призові місця. До виконання службових обов'язків завжди ставився сумлінно, відповідально та професійно.

У мирному житті Нікіта захоплювався спортом. Особливе місце у його житті займали різні види єдиноборств: бокс, кікбоксинг, рукопашний бій, ушу-саньда та інші. Він щиро вірив, що спорт формує силу характеру, дисципліну та витривалість.

Найбільшою цінністю для нього були рідні, друзі та близькі люди. Його пам'ятають доброзичливим, щирим, веселим, працьовитим, мужнім і цілеспрямованим. Він завжди знаходив час, щоб підтримати тих, хто цього потребував, умів підбадьорити та вселити віру навіть у найскладніші моменти.

Після завершення служби у прикордонному відомстві Нікіта працював у цивільній сфері.

Початок повномасштабного вторгнення рф у 2022 році відразу змінив його життєві пріоритети, і на першому плані став захист Батьківщини. Подбавши про безпеку рідних і переконавшись, що вони виїхали у безпечне місце, добровільно став на захист України. З власної волі уклав контракт зі Збройними Силами України та разом зі своїм найкращим другом став до лав українських захисників.

Він віддано служив українському народові, мужньо виконував бойові завдання, демонструючи незламність, професіоналізм, вірність Військовій присязі та своїм побратимам. Навіть після поранень Нікіта незмінно повторював: «Я маю якнайшвидше повернутися до служби. Мої побратими чекають і розраховують на мене».

Усвідомлюючи ціну людського життя, він пройшов курси парамедика, щоб у найважчі миті рятувати своїх побратимів. Під час бойових дій неодноразово надавав їм допомогу, ризикуючи власним життям. Завдяки його знанням, мужності та самовідданості було врятовано життя багатьох українських воїнів.

Друзі та побратими згадують Нікіту як людину, яка завжди випромінювала оптимізм. Вони говорили: « Він завжди усміхався та знаходив позитив у всьому. Навіть коли здавалося, що навколо немає нічого світлого, достатньо було подивитися на Нікіту — і він знаходив спосіб підняти настрій».

За особисту мужність, героїзм і зразкову службу Нікіта був нагороджений медалями «За оборону міста Торецьк» та «Ветеран війни — Учасник бойових дій».

2 липня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту України на Донеччині Шилюк Нікіта Миколайович героїчно загинув, до кінця залишившись вірним військовому обов'язку, Україні та своїм побратимам.

У вічній скорботі мама, рідні, близькі, друзі, побратими та всі, хто мав честь знати Нікіту.

Житомирські