Житомир прощається з Героєм: на щиті повернувся Руслан Біденко, який загинув на Донеччині

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Житомир прощається з Героєм: на щиті повернувся Руслан Біденко, який загинув на Донеччині

22 липня 2026 р. 13:54

22 липня 2026 р. 13:54

На щиті повернувся Герой - 49-річний Біденко Руслан Дмитрович (15.07.1976 — 11.07.2026).

Руслан народився у місті Житомирі. Навчався у ЗОШ №3 (нині — ліцей №3), де був зразковим учнем, вирізнявся старанністю, відповідальністю та особливим захопленням точними науками.

Після закінчення школи здобув вищу освіту в Харківському авіаційному інституті за спеціальністю «Комп'ютерне програмування». Працював на різних підприємствах Житомира, сумлінно виконуючи професійні обов'язки.

Життя неодноразово випробовувало Руслана. Коли тяжко захворіли його батьки, він без вагань присвятив себе турботі про них, не цурався жодної. Після смерті найрідніших на його плечі лягла ще одна важка місія — догляд за тяжкохворим старшим братом. Через складні сімейні обставини Руслан не встиг створити власну сім'ю, але все своє життя дарував любов, підтримку й турботу рідним.

У 2026 році Руслана Дмитровича було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Він свідомо став на захист рідної землі від російських загарбників. Мужньо виконував бойові завдання, гідно ніс військову службу, залишаючись вірним Військовій присязі, своєму народові та Україні.

11 липня 2026 року його життя обірвалося на полі бою. Під час стрілецького бою з ворогом, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини на Донеччині, Руслан Дмитрович Біденко загинув смертю хоробрих. Він віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.

Руслан назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів і всіх, хто мав честь його знати, як чесна, порядна, відповідальна, чуйна й надзвичайно добра людина, яка ніколи не відверталася від чужого болю і до останнього подиху залишалася вірною своєму обов'язку.

Світла пам'ять і вічна слава Герою!