вологість:
тиск:
вітер:
«Лікуйтеся амбулаторно»: новий стандарт МОЗ викликав застереження медиків
У МОЗ очікують, що нові правила впорядкують роботу стаціонарів, однак авторитетні медики побоюються, що система поки не готова
Міністрерство охорони здоров’я запровадило єдині критерії, за якими пацієнтів госпіталізуватимуть, залишатимуть у стаціонарі або виписуватимуть. У МОЗ пояснюють це необхідністю впорядкувати роботу лікарень, однак медики вже зараз застерігають: за нинішнього стану медицини нові правила можуть ускладнити доступ людей до стаціонарної допомоги.
Відповідний наказ №1044 датований 30 липня 2026 року.
Стандарт поширюється на заклади охорони здоров’я всіх форм власності, які надають спеціалізовану медичну допомогу, а також на лікарів — фізичних осіб-підприємців із відповідною ліцензією.
ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ ЛИШЕ ЗА ДІАГНОЗОМ
Як пояснює МОЗ, рішення про госпіталізацію має залежати не лише від встановленого діагнозу, а від фактичного стану людини та необхідності цілодобового лікування або спостереження.
Підставою для перебування у стаціонарі може бути потреба в постійному медичному нагляді, кисневій підтримці, вентиляції легень, інтенсивній терапії, внутрішньовенному лікуванні або невідкладному оперативному втручанні.
Також госпіталізація може бути необхідна, якщо існує високий ризик раптового погіршення стану і безпечно контролювати його амбулаторно неможливо.
Стандарт містить критерії для пацієнтів із гострим коронарним синдромом, інсультом, сепсисом, тяжкими порушеннями серцевого ритму, гострою серцевою недостатністю, тромбоемболією легеневої артерії, гострим панкреатитом, тяжкими інфекціями, кровотечами, травмами та іншими небезпечними станами.
Для багатьох захворювань враховуватимуть конкретні медичні показники: сатурацію, артеріальний тиск, рівень свідомості, результати аналізів, КТ, УЗД та оцінювання за клінічними шкалами.
Водночас остаточне рішення має ухвалювати лікар з огляду на загальну клінічну картину.
ДО 24 ГОДИН БЕЗ ПОВНОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ
Новий стандарт передбачає режим медичного спостереження у стаціонарі тривалістю до 24 годин.
За цей час лікарі мають провести необхідні обстеження, простежити за станом людини та визначити подальші дії. Пацієнта можуть госпіталізувати до профільного відділення, перевести до іншої лікарні, направити на амбулаторне лікування або завершити надання медичної допомоги.
Такий режим може застосовуватися, якщо після первинного огляду лікарю недостатньо інформації для остаточного рішення.
Необхідність подальшого перебування пацієнта у стаціонарі мають оцінювати щодня. За критеріями МОЗ, людину можна виписати, коли її життєві показники стабілізувалися, цілодобовий медичний нагляд більше не потрібен, а лікування можна безпечно продовжити амбулаторно.
У міністерстві заявляють, що новий підхід має підвищити обґрунтованість клінічних рішень, забезпечити ефективніше використання лікарняних ліжок та безперервність лікування.
Якщо пацієнт формально не відповідає визначеним критеріям, але лікар вважає госпіталізацію необхідною, таке рішення потрібно обґрунтувати у медичній документації та погодити із завідувачем відділення або черговим лікарем. Саме ця частина стандарту викликала значні застереження у медичній спільноті.
«ЖОДЕН ПЕРЕЛІК НЕ ЗАМІНИТЬ КЛІНІЧНОГО МИСЛЕННЯ»
Лікарка-інфекціоністка, професорка Ольга Голубовська наголошує, що сама потреба в критеріях госпіталізації не викликає заперечень. Проблему вона вбачає в тому, як обов’язковий стандарт може застосовуватися на практиці.
«Критерії госпіталізації медицині, безумовно, потрібні. Необґрунтоване стаціонарне лікування не лише створює зайві витрати, а й може шкодити самому пацієнтові. Ніхто з професійної спільноти цього не заперечував. Ми говорили про інше: критерії повинні допомагати лікарю, а не зв’язувати йому руки у той момент, коли він відповідає за життя людини» , — зазначила Голубовська.
За її словами, формальні показники не можуть охопити всі можливі клінічні ситуації.
«Жоден перелік показників не може замінити клінічного мислення. Після ухвалення наказу ця проблема не зникла. МОЗ внесло окремі зміни, але зберегло саму конструкцію, за якої лікар повинен не лише оцінити стан хворого, а й довести своє право лікувати його так, як того вимагає конкретна клінічна ситуація», — написала лікарка.
Голубовська звертає увагу і на те, що відступ від критеріїв потребуватиме погодження та подальшого розгляду.
На її думку, це може поставити лікаря між ризиком претензій за необґрунтовану госпіталізацію та відповідальністю у разі погіршення стану людини, якій відмовили у стаціонарному лікуванні.
«Якщо він госпіталізує пацієнта без повного набору формальних критеріїв, можуть виникнути претензії щодо обґрунтованості госпіталізації, використання ліжкового фонду та оплати випадку. Якщо відмовить, а стан людини погіршиться, претензії також будуть адресовані лікарю: чому не передбачив, чому не перестрахувався, чому не госпіталізував вчасно? » — зауважила професорка.
Окремою проблемою Голубовська називає доступність допомоги поза лікарнею. Стандарт передбачає, що за відсутності показань до стаціонару пацієнт має лікуватися амбулаторно. Однак, як зазначає лікарка, можливості пройти обстеження, повторно потрапити до лікаря або швидко дістатися до медичного закладу суттєво відрізняються залежно від регіону.
«Чи є у його громаді денний стаціонар? Чи може він пройти повторний огляд і необхідні обстеження? Чи має транспорт, догляд удома та можливість швидко звернутися по допомогу при погіршенні? Як усе це забезпечити у віддаленій або прифронтовій громаді?» — запитує Голубовська.
На її переконання, амбулаторне лікування не можна вважати повноцінною альтернативою стаціонару без гарантованого маршруту пацієнта.
«Не можна спочатку обмежити госпіталізацію, а потім просто припустити, що необхідну допомогу хтось, десь і якось надасть поза лікарнею. Без гарантованого маршруту пацієнта така норма означатиме не переведення на інший рівень допомоги, а перекладання відповідальності на самого хворого та його родину», — зазначила вона.
БОГОМОЛЕЦЬ: СИСТЕМА НЕ ГОТОВА ДО ТАКИХ ЗМІН
Лікарка та колишня народна депутатка Ольга Богомолець також закликала українців ознайомитися з наказом МОЗ.
На її думку, проблеми можуть виникнути у людей, стан яких ще не відповідає формальним критеріям, але здатен швидко погіршитися.
«Я думаю про тих людей, у яких немає сил стояти з картонками і ходити на демонстрації. Про пацієнта з невизначеним болем у грудях, який сьогодні може не відповідати критеріям госпіталізації. Про літню людину, яка живе сама в селі за десятки кілометрів від лікарні. Про пацієнта, якому сьогодні “ще можна амбулаторно”, а завтра він може потрапити до реанімації», — написала Богомолець.
Вона вважає, що перед скороченням кількості госпіталізацій держава мала б спочатку забезпечити потужну систему допомоги поза лікарнями.
«Медицина розвинених країн справді рухається до скорочення зайвих госпіталізацій, і це правильний шлях. Але там спочатку створили потужну систему позалікарняної допомоги. У нас спочатку забирають можливість госпіталізувати, а вже потім починають думати, чим це замінити», — зазначила лікарка.
Богомолець також прогнозує можливі конфлікти між пацієнтами та медиками. Людина може вважати, що їй необхідне лікування у лікарні, тоді як лікар буде змушений пояснювати відмову встановленими критеріями.
«Хто буде захищати лікаря, якщо стан пацієнта погіршиться через кілька годин після відмови? Чи знову все залишиться між двома людьми в кабінеті — наляканим пацієнтом і виснаженим лікарем?» — написала Богомолець.
За її словами, вона не заперечує необхідності медичних стандартів, однак вважає небезпечним їхнє запровадження без належних умов.
«Я не виступаю проти стандартів. Я виступаю проти ситуації, коли реформи впроваджують швидше, ніж створюють умови для їхньої безпечної роботи. Бо будь-який наказ можна написати на папері. Але відповідати за його наслідки доведеться людям і лікарям, які цей наказ не писали і не підписували», — підсумувала вона.
За роз’ясненням МОЗ, після запровадження стандарту сам діагноз не завжди буде достатньою підставою для перебування у лікарні. Медики мають оцінювати тяжкість стану, ймовірність погіршення та можливість безпечно продовжити лікування поза стаціонаром.
У спірних або неочевидних випадках пацієнта зможуть залишити під спостереженням до 24 годин.
Якщо лікар вважатиме госпіталізацію необхідною, навіть коли людина не повністю відповідає формальним критеріям, він зможе ухвалити таке рішення, але муситиме письмово його обґрунтувати та погодити.
Натомість медики застерігають, що практичний результат нововведень залежатиме від доступності амбулаторної допомоги, можливості швидко пройти обстеження та від того, наскільки вільно лікарі зможуть діяти у складних і нетипових ситуаціях.
ПО ТЕМІ: На звернення малинців щодо інсультів та інфарктів відповіла НСЗУ
Джерело: malyn.media
Новини рубріки
Житомирянку, яка реєструвала термінали Starlink для ворога, судитимуть за державну зраду
04 серпня 2026 р. 14:57
Урожай під загрозою: російські атаки портів можуть коштувати Україні мільярди доларів
04 серпня 2026 р. 14:57
У двох будинках Житомира 5 серпня вимкнуть воду: адреси
04 серпня 2026 р. 14:56