Нардеп із Житомирщини став співавтором «Великого брата»: система могла стежити за пересуванням українців

05 серпня 2026 р. 10:24

05 серпня 2026 р. 10:24

Народний депутат із Житомирщини Сергій Кузьміних став одним з авторів законопроєкту, який передбачав об’єднання державних, міських і приватних камер у єдину систему. Вона могла розпізнавати обличчя, автомобілі та маршрути пересування людей, а частину отриманих даних пропонували зберігати роками.

Законопроєкт №11031 , під яким стоїть прізвище Кузьміних, не став законом і був знятий із розгляду. Натомість «Лікон» створили окремим наказом Міністерства внутрішніх справ — як інструмент пошуку та зіставлення фотографій у базах поліції.

Що саме підписав Сергій Кузьміних

Проєкт закону №11031 «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки» зареєстрували у Верховній Раді 20 лютого 2024 року.

Серед шести його авторів зазначені народні депутати В’ячеслав Медяник , Максим Павлюк , Сергій Кузьміних , Олександр Бакумов , Володимир Захарченко та Максим Бужанський .

Документ передбачав створення систем відеомоніторингу трьох рівнів:

• центрального — під управлінням МВС;
• регіонального;
• місцевого — на базі камер громад і комунальних програм «Безпечне місто».

До єдиного інформаційного простору могли підключати також відомчі системи підприємств, установ, організацій та інших власників камер, якщо вони знімають публічні місця.

Система мала не лише записувати відео, а й застосовувати аналітичні алгоритми: розпізнавати обличчя, транспортні засоби, номерні знаки, маршрути руху та визначені події.

Персональні дані, згідно з проєктом, могли зберігатися до 15 років. Саме ці положення стали основною причиною критики з боку цифрових експертів і правозахисників.

Законопроєкт Кузьміних не ухвалили

Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації рекомендував відхилити законопроєкт. Експертиза з питань європейської інтеграції дійшла висновку, що його положення суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України.

3 вересня 2025 року проєкт №11031 офіційно зняли з розгляду. Отже, запропонована Кузьміних та іншими депутатами єдина система камер у такому вигляді законом не стала.

Але в Україні справді працюють десятки тисяч камер

Проблема відеонагляду від цього не зникає. За даними МВС, ще у 2025 році в Україні функціонували близько 70 тисяч камер відеоспостереження.

Більшість із них належала не самому міністерству:

• приблизно 65% — органам місцевого самоврядування;
• 24% — підприємствам та іншим суб’єктам;
• 11% — системі МВС.

Це камери на вулицях, дорогах, вокзалах, біля адміністративних будівель, у транспортній інфраструктурі та в межах місцевих програм безпеки.

Проте наявність близько 70 тисяч камер ще не означає, що всі вони вже об’єднані в одну загальнодержавну мережу з безперервним розпізнаванням кожного перехожого.

Що таке «Лікон» і чим він відрізняється

26 червня 2026 року МВС окремим наказом №596 затвердило положення про інформаційно-комунікаційну систему «Лікон».

Вона призначена для автоматизованого пошуку людей за фотографіями, які вже містяться у реєстрах і базах даних системи МВС.

«Лікон» можуть застосовувати для:

• встановлення особи підозрюваних та обвинувачених;
• розшуку людей, які переховуються від органів правопорядку;
• пошуку зниклих безвісти;
• ідентифікації невпізнаних загиблих;
• встановлення особи дітей, літніх людей або громадян, які через стан здоров’я не можуть назвати свої дані.

Працівник поліції завантажує фотографію, після чого алгоритм порівнює її із зображеннями, доступними в інформаційних ресурсах МВС, і показує можливі збіги.

За правилами роботи «Лікона», автоматичний збіг не є доказом і не може самостійно стати підставою для затримання, обвинувачення чи іншого юридично значущого рішення. Результат мають перевірити іншими законними способами.

Усі звернення до системи повинні записуватися в електронний журнал. Завантажене для пошуку фото не має накопичуватися як окрема постійна база.

Чому у цій історії згадують справу Кузьміних

Особливу увагу до прізвища Сергія Кузьміних привертає не лише його участь у підготовці законопроєкту про відеомоніторинг.

У Вищому антикорупційному суді триває розгляд справи, в якій НАБУ та САП обвинувачують народного депутата в одержанні 558 тисяч гривень за вплив на закупівлю медичного обладнання для житомирської лікарні.

Згідно з версією обвинувачення, ця сума становила 30% від вартості одного з договорів на постачання системи ультразвукової діагностики. Сергій Кузьміних має статус обвинуваченого, а остаточного вироку у справі немає.

Раніше Житомир Онлайн розповідав, чому у ВАКС знову не змогли допитати свідка у справі житомирського нардепа Кузьміних .

То «Великий брат» чи інструмент розшуку

Хто і за яких умов зможе застосовувати розпізнавання облич?

Законопроєкт, співавтором якого був Сергій Кузьміних, справді створював значно ширшу модель відеомоніторингу та передбачав інтеграцію камер різних власників. Саме через загрозу надмірного втручання у приватність він отримав негативні висновки й був знятий із розгляду.

«Лікон» має вужче призначення та формальні запобіжники. Наскільки вони працюватимуть на практиці, залежатиме від контролю доступу, кіберзахисту, аудиту запитів і відповідальності за використання системи не за призначенням.

Житомирські