Досвід, що рятує життя: історія захисника з Бердичева, який навчає бійців особистому виживанню

13 серпня 2026 р. 11:35

13 серпня 2026 р. 11:35

Головні події Бердичева за тиждень, безкоштовні оголошення, актуальні вакансії та вигідні пропозиції від місцевих компаній! Купуйте новий номер газети №32 від 06.08.2026 у газетних кіосках.

Історія бердичів’янина Сергія з позивним «Мед» — це приклад того, як цивільна свідомість перетворюється на високий професіоналізм у лавах Збройних Сил України. Шлях від підприємця до досвідченого артилериста, засновника військово-патріотичного клубу та інструктора з бойової підготовки — у матеріалі, яким поділилася 68 окрема артилерійська бригада :

Молодший сержант Сергій на псевдо Мед — цивільний підприємець із Бердичева, який до початку Війни за Незалежність України не мав жодного стосунку до армії, а під час першої хвилі мобілізації в 2014 році добровільно став до лав ЗСУ.

Починати військовий вишкіл довелося з нуля. Опановував 42-тонну САУ 2С19, вчився артилерійської науки просто на ходу — спочатку на полігонах Житомирщини й Широкого Лану, а згодом у зоні бойових дій в Донецькій області. Бойова робота під Савур-Могилою, прикриття підрозділів і забезпечення виходу загартували характер.

Після демобілізації у 2015 році Сергій повернувся до цивільного життя, але військова сфера не відпускала. Вже колишній військовослужбовець захопився страйкболом, і це захоплення переросло в професійний інтерес. Разом однодумцем Сергієм у 2018 році заснував військово-патріотичний клуб «Ветеран». Роками виховували молодь і сьогодні багато вихованців клубу служать за контрактом у Силах Оборони України або навчаються у вищих військових навчальних закладах. Навички, які передавав Мед, рятують життя на полі бою — один із вихованців підтвердив це в телефонній розмові з гарячого Запорізького напрямку.

24 лютого 2022 року, коли перші ракети вдарили по Києву, Сергій уже знав, що робити. У складі добровольчого підрозділу обороняв Житомирщину. Згодом у складі добробату вирушив на Харківщину. Брав участь у контрнаступі та звільненні Ізюма, очищав навколишні ліси від російських окупантів. Після переміщення на Лиманський напрямок і боїв у районі Тернів дістав поранення.

Після реабілітації Сергій пройшов курс бойового медика в Старичах і перевівся до 110-ї ОМБр, яка виконувала складні штурмові завдання. Там бойовий досвід, знання зі страйкболу й методики військово-патріотичного виховання знадобилися знову. Мед зрозумів, що вміння навчати людей виживати в бою — це окрема, критично важлива зброя.

Після звільнення з армії за сімейними обставинами у 2025 році Сергій ненадовго повернувся до цивільної роботи, проте прохання давнього побратима Сергія доєднатися до 68-ї окремої артилерійської бригади розставило все на свої місця.

Зараз молодший сержант Мед займається бойовою підготовкою роти охорони. Разом із командиром роти вони створили й укомплектовують навчальний клас. Головний акцент у навчанні — особисте виживання військовослужбовців. Нестандартні підходи, розбір реальних відео- й фотоматеріалів, використання власного досвіду, дають результат. Бійці бачать, що ці знання працюють, і це мотивує їх навчатися.

Надійний тил Сергія — дружина, яка підтримує рішення чоловіка захищати державу ще з 2014 року. Попереду — плани на офіцерські курси, професійне та кар’єрне зростання у війську й головна мета, заради якої працює весь підрозділ в якому він проходить службу, — перемога.

Дізнавайтеся більше про подвиги, вишкіл та будні українських воїнів. Усі публікації про підрозділ шукайте за тегом 68 бригада .

Житомирські