Сценарії на зиму: 12-15°C в квартирі та відключення світла по 12 годин

15 серпня 2026 р. 13:24

15 серпня 2026 р. 13:24

Ситуація в енергосистемі України зараз гірша, ніж перед початком минулої зими, вважає експерт.

Минула зима видалася дуже тяжкою для України. Російські окупанти посилили обстріли енергетичної інфраструктури, що подекуди залишило мешканців без опалення в жорсткі морози, а подача світла в квартири могла обмежуватися кількома годинами на добу. Міністр енергетики Денис Шмигаль ще півтора місяці тому попередив , що зима 2026 року буде важкою.

Тож відсутність масштабних відключень світла влітку не має вводити українців в оману. Як розповідає УНІАН енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук , наразі енергосистема перебуває в гіршому стані, ніж рік тому. Він розповів, якої температури слід чекати в оселях взимку та до якої тривалості відключень готуватись.

- Україна пройшла літню спеку без масштабних відключень світла. З чим це пов'язано?

- Літо в нас взагалі цього року доволі свіже. Було два періоди нетривалої спеки: в червні та в серпні. Це один з факторів того, що не було надмірного навантаження на енергосистему, не було суттєвого зростання споживання.

Якби постійно трималась температура 28-29°C, відбувалося б наростання обсягів споживання електроенергії холодильним обладнанням, промисловими кондиціонерами і так далі. Такого не було.

- Тобто відключень світла влітку вже не буде? Якщо ж будуть, то що може стати їхньою причиною?

- Зрештою, все впирається в ракетні удари, які, на жаль, потенційно ще можуть бути. Якщо не буде таких пошкоджень, як, наприклад, в Одесі пару днів тому, де били по всіх підстанціях – не буде і відключень.

Але тут є ще один важливий фактор, чому не було відключень в нещодавню спеку. У нас фактично скоротилось споживання електроенергії промисловістю і виник профіцит електроенергії.

Мова йде про пікові періоди. Не вдень, коли сонячна генерація закриває потреби, а саме вечірні і ранкові години. Фактично за два роки промисловість суттєво просіла і близько 2 ГВт потужності вивільнилося. І виробництва електроенергії наразі достатньо. Влітку на підстанції, хоч вони і пошкоджені, все одно менше навантаження, ніж взимку. Взимку електроенергія використовується для обігріву і загалом зростає споживання.

Тому влітку відключень не буде, скоріше за все. Потім буде плавний перехідний сезон - вересень-жовтень. А далі відключення можуть розпочатися вже з листопада.

- Давайте тоді ближче до зими. Пошкоджені київські ТЕЦ-4, 5 і 6 – наскільки вже їх відновили і наскільки їхнє відновлення можливе до зими?

- Процес іде. Дедлайни стоять 1 листопада. Це великі об'єкти. Так само, як, наприклад, Трипільська чи Ладижинська ТЕС. Їх зруйнувати важко. Звичайно, пошкодження є, на це потрібні гроші та обладнання. Але в цілому все підлягає відновленню.

Для ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 поставлені плани, що їх відновлять до 70%. З ТЕЦ-4 гірше – там буде десь 50%. Більше не зможуть. Обладнання, яке будуть ставити в рамках оперативного ремонту, на жаль, уже з нижчими показниками фактично коефіцієнту корисної дії. Інакше потрібен капітальний ремонт. Тому тепла взимку дані ТЕЦ будуть генерувати менше.

- Тобто під час опалювального сезону не буде достатньо тепла і квартири будуть прогрівати до якогось мінімального рівня?

- Якщо будуть атаки подібного типу, як ми бачили минулою зимою, то цілком може бути і таке. На жаль, по системі фізичного захисту ТЕЦ є нюанс. Трансформатори захищають. Але теплова частина – наскільки я знаю, її можна захистити лише на 20%, бо це нетривіальна задача. І це дуже дорого.

Тому по теплу будуть проблеми. В "Київтеплоенерго" орієнтуються, що зможуть видавати 12-15°C – отакий коридор для житлових будинків.

- Це в самих квартирах вже буде 12-15°C?

- Так, в квартирах, за умови звичайної зими. Якщо зима буде тепла, біля 0°C постійно, і не буде пошкоджень – то може бути і вища температура. Але можуть бути і періоди морозів – тому сподіватися на те, що все буде добре, я б не став. Бо це дуже малоймовірно.

- Яка ймовірність, що гарячої води також не буде взимку? Тому що її вимикали на декілька місяців в цьому році, аби більше забезпечувати теплогенерацію…

- Це був вихід з тодішньої ситуації. Хотіли підсилити теплову частину, тобто батареї – туди подавати гарячий носій. Тому, відповідно, забирали гаряче водопостачання.

Тоді були аварійні ситуації через ракетні удари, які пошкоджували обладнання, і тому таке рішення було прийнято. А так гаряча вода взимку має бути.

- Тоді повернемося до відключень світла. Для всієї України взимку які є базові сценарії – і які регіони під найбільшою загрозою?

- Особливо не змінився принцип цих сценаріїв з 2024-го року. Ще коли були перші удари по теплових електростанціях, гідроелектростанціях, і підстанції були пошкоджені. Умовно, є негативний, базовий (чи нейтральний) і позитивний сценарії.

Песимістичний варіант передбачає, що електроенергії може не бути і добу – коли будуть проводити якісь ремонтні аварійні роботи.

Базовий чи нейтральний сценарій – це звичайна зима з якимись періодами нетривалих холодів, навіть без обстрілів. Критичні регіони залишаються ті самі – Київський регіон, чи центральний – він зачіпає сусідні області. Далі йдуть Чернігів, Сумська область, Харків, Одеський регіон, Запоріжжя, Дніпро. Львів також критичний – там є об'єкти, які можуть постраждати від ракетних ударів, і там можуть виникнути триваліші перебої з електроенергією.

Період, коли будуть пошкодження, але буде залишатися генерація – ТЕС, ТЕЦ, АЕС, звичайно – це реалістичний сценарій. Тоді 12 годин буде електроенергія – 12 не буде. І з цих 12 годин на добу електроенергія буде більше в нічний період. В ранкові піки споживання, у вечірні – її може взагалі не бути. Звичайно, кажу і про Київ, бо там по ТЕЦ проблема по електроенергії залишається, починаючи з позаминулого року.

- Наскільки вразливі магістральні мережі, які доносять до Києва з заходу електроенергію?

- Проблема з самими підстанціями поки що залишається. Великі - пошкоджені, і всі не пройшли капітальні ремонти – там ідуть оперативні ремонти. Тому по Києву ситуація буде однією з найскладніших. Дефіцит все одно залишається і підстанції слабкі. Тобто вони просто не зможуть видати, передати той обсяг електроенергії. В "Укренерго" кажуть: "Ми передаємо з заходу на схід перетоками..." Воно так звучить красиво – але, по суті, підстанція не може навіть передати особливо далі.

Все одно залишається часто основа для електропостачання на місці. Наприклад, Придніпровська ТЕС до Дніпра ближче, до Запоріжжя – Криворізька ТЕС. Ті ж Зміївська ТЕС та Харківська ТЕЦ-5 в Харкові.

- Тоді чому не були проведені капітальні ремонти підстанцій? Через те, що бракує коштів, часу – чи і того, і іншого?

- По підстанціях "Укренерго" проблема в наступному. Теплові електростанції, гідроелектростанції і так далі – це виробництво електроенергії. Підстанція здійснює її розподіл. Ці об'єкти будували з певними вихідними параметрами під певну енергосистему. Вона змінювалася, зменшувалося споживання електроенергії – але все одно було обладнання, яке передбачене для нього умовними нормативами.

Те обладнання, яке нам передають зараз – не зовсім підходить. Передали з Вільнюсу в минулому році, в цьому – з Риги. На 600 МВт станція, але з Вільнюської використали реально ефективного обладнання на 100 МВт, трошки більше. Тобто фактично 20%. Там зовсім інший об'єкт, він під іншу будувався енергосистему.

Не підходить банально те обладнання, яке нам передають. Його треба модернізувати, і цим займаються. Я його називаю "некондиційним". Це не означає, що воно погане і його треба викинути. Ні, його треба просто переробити і перелаштувати, на конкретні потреби конкретного місця, де воно буде використовуватися. Оце одна з головних проблем ще з 2023-го року, і зараз вона залишається.

Щодо фінансування. Гроші, що виділяються – це фактично перерозподіл загальної допомоги, здебільшого від Європейського Союзу. І от з тих грошей уже бюджет перерозподіляє на всі потреби, на всі плани стійкості. Але одна справа казати: "Уряд виділив 278 мільярдів гривень на план стійкості для України". А інша – порахувати, скільки ви можете реально освоїти. Сенс дати людині мільярд гривень, якщо вона скаже, що може освоїти тільки 100 мільйонів?

Освоїти все, що можуть реально, при наявній техніці, фахівцях – зрештою, їх також мало зараз – це приблизно трохи більше 40 мільярдів гривень. І все. Це теж велика цифра, тому що капітальних ремонтів не відбувається – це все оперативні ремонти. Тобто заміна обладнання, яке або є в резерві, або його десь дають як технічну допомогу.

- Як загалом ви оцінюєте стан української енергетики і її готовність до прийдешньої зими?

- Насправді зараз енергосистема ослаблена, і в цілому в ще гіршому стані, ніж в минулого року перед зимою. І будь-яке навантаження на АЕС може ускладнити ситуацію.

Ми це бачили минулої зими. В листопаді-грудні фактично тричі АЕС входили в режим пониження своїх потужностей. Тоді було багато відключень. І потім АЕС десь по два-три тижні тільки виходили на свою проєктну потужність – вдавалося вийти. Зараз, якщо таке, наприклад, станеться – то не факт, що це пониження потужності не закінчиться тим же, що і 23 листопада 2022-го року. Коли був тотальний блекаут.

Це єдиний раз, коли був зафіксований блекаут – але він був контрольований. "Укренерго" це зробило свідомо. Якщо вони спробують так зробити цієї зими – то не факт, що вони зможуть вийти з нього, тому що немає вже цілих ТЕС. І немає з чого знову запустити систему. Це питання ризику – воно нікуди не ділося.

Джерело: УНІАН

Житомирські