11,4 млрд грн готівки від шести компаній: що відбувалося всередині «Укрпошти»

17 серпня 2026 р. 09:43

17 серпня 2026 р. 09:43

Через «Укрпошту» за перевірений період пройшли мільярди гривень готівки від приватних компаній. За даними, наведеними в оприлюдненому розборі матеріалів перевірки, із 11,9 млрд грн, які поштовий оператор прийняв від бізнесу, 11,4 млрд — майже 96% усієї суми — припали лише на шість товариств.

На цю історію знову звернув увагу Олег Чеславський у великому дописі про операції «Укрпошти» , посилаючись на матеріали перевірки та розбір економічного журналіста Ярослава Вінокурова.

Йдеться про шість компаній: «Мєтапей», «Пейбокс», «Електрум пеймент сістем», «Глобалмані», ФК «Контрактовий дім» та «Свіфт гарант».

Готівку вони передавали «Укрпошті» як торговельну виручку. Далі поштовий оператор вносив гроші на власні рахунки в Ощадбанку, після чого кошти уже в безготівковій формі переказувалися назад компаніям.

Гроші вночі та нові купюри з послідовними номерами

Найбільше запитань викликають обставини, за яких оформлювали внесення великих сум.

У розборі матеріалів перевірки йдеться про операції, проведені вночі або рано-вранці, коли поштові відділення не працювали. За документами одна й та сама людина могла протягом одного дня здавати значні суми у відділеннях, розташованих у різних областях України.

Ще одна незвичайна деталь — великі суми нібито вносили новими банкнотами номіналом 500 гривень із послідовними номерами. Такі купюри зазвичай знаходяться в банківській упаковці.

У документах, якими підтверджувалося походження готівки, також описані розбіжності у датах інкасації.

Саме ці обставини й стали одним із найбільш резонансних епізодів історії: йшлося не про поодинокі платежі, а про мільярдні обороти через державного оператора.

Для шести компаній діяли особливі тарифи

Окреме питання — скільки «Укрпошта» отримувала за приймання такої готівки.

За наведеними у розборі даними, стандартна комісія за приймання готівкової виручки становила 0,2%. Однак для шести великих клієнтів встановлювали тарифи від 0,001% до 0,1%.

Тобто в окремих випадках комісія була у 200 разів нижчою за стандартну .

За підрахунками, наведеними в матеріалах, через такі тарифи «Укрпошта» могла недоотримати близько 14,1 млн грн .

Ігор Смілянський пояснював знижені тарифи великими обсягами операцій. За його логікою, великі корпоративні клієнти можуть отримувати знижку так само, як це відбувається з іншими масовими послугами компанії.

«Укрпошту» вже штрафували за фінансовий моніторинг

Проблеми з фінансовим моніторингом «Укрпошти» не залишилися лише внутрішньою історією перевірки.

У лютому 2024 року Національний банк оштрафував АТ «Укрпошта» на 17 387 053 грн .

Регулятор назвав серед причин неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, проблеми з належною перевіркою клієнтів, застосуванням ризик-орієнтованого підходу, виявленням операцій, що підлягали фінмоніторингу, та повідомленням про них.

Фінансові операції, про які нині знову говорять у соцмережах, стосуються періоду з січня 2022-го до липня 2023 року.

У 2026 році Нацбанк зажадав відсторонити Смілянського

Через два роки протистояння між регулятором і керівництвом «Укрпошти» дійшло вже до кадрового питання.

23 червня 2026 року Національний банк визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам щодо професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зажадав відсторонити його від керівництва компанією.

НБУ тоді пояснив, що оцінювання професійної придатності керівника розпочали за результатами наглядових дій щодо «Укрпошти» у 2023–2026 роках. Регулятор повідомляв про системні порушення у сфері платіжних послуг, фінансового моніторингу, управління ризиками та внутрішнього контролю.

Житомир Онлайн уже писав про вимогу Нацбанку відсторонити Ігоря Смілянського від керівництва «Укрпоштою» .

Сам Смілянський із рішенням регулятора не погодився. «Укрпошта» заявила, що захищатиме свою позицію юридичним шляхом, а керівник компанії продовжив виконувати свої обов’язки.

Житомирські