вологість:
тиск:
вітер:
Буваєш у Житомирі – подивись на «Рушник Концевича»
26 серпня 2026 р. 12:51
26 серпня 2026 р. 12:51
В обласному центрі періодично відбуваються непересічні події, варті уваги жителів не лише Житомира, але й усіх громад Житомирської області.
Цього разу мова піде про відкриття 22 серпня експозиції «Рушник Концевича», яка була приурочена до 35-ї річниці незалежності України. Експозицію відкрито у залі обласного літературного музею (вул. Київська, 45), і тепер її відвідувачами можуть стати і гості Житомира, які матимуть змогу познайомитися із унікальною меморіальною реліквією, що зберігає пам'ять про письменника Євгена Концевича та багатьох визначних представників української культури другої половини ХХ століття.
Нагадаємо нашим читачам, що Євген Концевич – український письменник, член Національної спілки письменників України, людина великої сили духу, незламності й відданості українському слову. Тяжка хвороба, яка на все життя прикувала його до ліжка, обмежила фізичні можливості, але не змогла зупинити його творчої праці, духовного життя та спілкування з людьми. Він належав до когорти митців-«шестидесятників», які відкрито виступали у своїх творах проти радянського тоталітаризму. Його оселя в Житомирі стала місцем зустрічей літераторів, художників, скульпторів, багатьох дисидентів-шістдесятників, які отримували у спілкуванні із незламним житомирянином наснагу, жагу до волі, спротиву радянській системі. Для багатьох цей дім був простором вільного слова, людської підтримки й духовної єдності.
6 вересня 1964 року в оселі Концевича було започатковано незвичайний літопис – полотняний рушник, на якому гості письменника залишали свої підписи .
Першими стали підписи Надії Світличної, Алли Горської, Івана Світличного, Євгена Пронюка, Галини Севрук.
З часом рушник перетворився на унікальне свідчення історії українського культурного середовища. На ньому – 495 підписів. За кожним – людина, зустріч, дата, а часто й окрема сторінка української історії. 28 листопада 1964 року – Борис Тен. 29 грудня 1964 року – Іван Дзюба. 5 червня 1965 року – В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк. 20 серпня 1965 року – Валерій Шевчук.
Свого часу Євген Концевич надзвичайно точно визначив сутність цього рушника: «Рушник цей – інтимна річ саме моєї хати, інтимна суть саме моєї оселі, мого обійстя, він зігрітий теплом тих, хто переступав до мене мій поріг… У ньому і дух, і сила, і якщо хочете – щастя моєї садиби…».
Сьогодні цей літопис Євгена Концевича є надважливою складовою музейної колекції та відкривається для широкого загалу. У музейному просторі рушник отримує нове життя – вже як пам’ятка української культурної спадщини, документ епохи та свідчення сили людського спілкування, яке зберігало українське слово навіть у часи, коли бути собою було непросто.
Джерело: zt.20minut.ua
Новини рубріки
12 пожеж сухостою за добу: на Житомирщині 74-річний чоловік отруївся чадним газом
26 серпня 2026 р. 12:51
