Під деревами Житомира збираються десятки «солдатиків» — науковці дослідили їхні колонії

28 серпня 2026 р. 15:07

28 серпня 2026 р. 15:07

Червоно-чорних «солдатиків», які десятками збираються біля дерев у житомирських парках і скверах, окремо дослідили науковці ЖДУ імені Івана Франка. Виявилося, що великі скупчення для цих комах — звичайний спосіб життя: в одній групі може бути від кількох десятків до приблизно сотні особин.

Свіжу роботу «Populations of Pyrrhocoris apterus in the Forest-Park Zones of Zhytomyr» Юлії Максименко оприлюднили 20 серпня в електронній бібліотеці Житомирського державного університету. Дослідження представили на міжнародній конференції «Science and Technology: New Horizons of Development», яка проходила 19–21 серпня у Празі.

Науковці обстежували лісопаркові зони, парки та сквери Житомира. Їх цікавило, скільки тут клопів-солдатиків, як змінюється їхня активність протягом сезону, як вони пересуваються і розмножуються та наскільки відрізняються забарвленням.

Колонія може налічувати близько сотні комах

Дорослий клоп-солдатик — це комаха завдовжки приблизно 7–12 міліметрів. Більшість має добре знайоме червоне забарвлення з чорним малюнком, хоча відтінки можуть бути світлішими або темнішими. Задні крила у них найчастіше відсутні.

У Житомирі цих комах знаходили на стовбурах дерев, пеньках, біля основи дерев, а також уздовж ґрунтових і асфальтованих доріжок. Особливо великі скупчення утворює молодь: дослідники спостерігали групи від кількох десятків до приблизно сотні особин.

Активний сезон у «солдатиків» довгий — від початку квітня приблизно до кінця жовтня. У роботі також зазначено, що навесні самка відкладає близько 30 яєць, а молоді німфи з’являються приблизно через півтора тижня.

Чому вони збираються разом

Купа червоно-чорних комах під одним деревом не означає, що всі вони випадково знайшли там їжу. Груповий спосіб життя для цього виду добре відомий ентомологам. Дослідження поведінки Pyrrhocoris apterus показують, що молоді особини притягуються одна до одної за допомогою візуальних і хімічних сигналів, а на формування скупчень впливають також температура та вологість.

Навесні така компанія дає ще одну перевагу. Польові дослідження цього виду показали, що після зимівлі дорослі клопи збираються у теплих сонячних місцях і прогріваються значно сильніше за навколишню поверхню. Це допомагає їм раніше перейти до спаровування та розмноження.

Їжа теж має значення. «Солдатики» люблять насіння липи та рослин родини мальвових, можуть живитися рослинними соками, а іноді — мертвими або дрібними комахами. Тому під липами їх особливо легко побачити.

Чи кусають людей і чи шкодять деревам

Для людини ці клопи небезпечними не вважаються. Вони не належать до кровосисних клопів, а їхні великі скупчення — насамперед видовищна особливість поведінки, а не загроза.

Рятувати від них дерево чи город також зазвичай не потрібно. Фахівці Utah State University зазначають, що червоноклопи переважно живляться насінням і зазвичай не завдають рослинам шкоди, яка потребувала б боротьби з ними. Навіть десятки комах біля стовбура самі по собі не є ознакою того, що дерево гине від шкідника.

У Житомирі їх бачили задовго до нового дослідження

Новою для міста ця комаха не є. У базі біологічних спостережень UkrBIN зберігається, зокрема, верифікована знахідка Pyrrhocoris apterus у Житомирі від 2 травня 2018 року. А науковці ЖДУ досліджували місцеві популяції цього виду й раніше — окрема робота про їхні екологічні та морфологічні особливості виходила у 2022 році.

І взагалі «солдатик» належить до найпомітніших клопів України. У громадському проєкті Bugs of Ukraine за 2024 рік саме Pyrrhocoris apterus фотографували найчастіше — за рік набралося 636 спостережень.

Житомирські науковці досліджують й інші звичні міські явища, на які легко не звернути уваги. Наприклад, біолог ЖДУ раніше пояснював, чому каштани в Житомирі можуть повторно зацвітати восени .

Житомирські