«Дія» не показала борг, а після арешту рахунків з’явилося 948 гривень

28 серпня 2026 р. 16:07

28 серпня 2026 р. 16:07

680 гривень стягнення, 68 гривень виконавчого збору і ще 200 гривень витрат. Разом — 948. Владислав Смірнов розповів, що про борг дізнався фактично тоді, коли його банківські рахунки вже заблокували. До цього, за його словами, штраф у «Дії» не відображався.

Свою історію Смірнов описав у Facebook . Він каже: коли виконавче провадження вже відкрили, «Дія» борг побачила і запропонувала його сплатити.

«Для повідомлення ми живемо у ХХ столітті. Для примусу — вже у ХХІ», — пише Смірнов.

Саме цей контраст і став головною темою його допису. Не те, що борги можна примусово стягувати, а те, що людина, за її словами, не побачила вимогу в цифровому сервісі до того, як запрацювали наслідки.

680 + 68 + 200

Із 948 гривень, про які пише Смірнов, 680 гривень становило саме стягнення. Ще 68 гривень — виконавчий збір.

Тут арифметика прямо випливає із закону. Стаття 27 Закону «Про виконавче провадження» встановлює для державної виконавчої служби збір у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню. Від 680 гривень це якраз 68.

Найбільше запитань у Смірнова викликали інші 200 гривень — мінімальні витрати виконавчого провадження.

«Покажіть чек на 200 гривень», — звертається він до системи ДВС.

За користування автоматизованою системою виконавчого провадження справді передбачена окрема плата — 69 гривень за кожне відкрите провадження. Смірнов ставить просте питання: з чого саме в його випадку склалася решта суми до 200 гривень — і хоче бачити не просто цифру в постанові, а її калькуляцію.

Сума 948 гривень у такій конфігурації вже зустрічалася і в судовій практиці. У березні 2026 року Волинський окружний адміністративний суд розглядав справу, де з людини також стягнули 680 гривень, 68 гривень виконавчого збору та 200 гривень витрат. Причому первинний поліцейський штраф на той момент уже був скасований судом. 680 гривень і 68 гривень згодом повернули, а 200 гривень витрат залишилися окремим предметом спору. Позов про їх повернення суд тоді не задовольнив.

А «Дія» мала показати борг?

Сама «Дія» давно позиціонує виконавчі провадження як послугу, через яку людина може побачити борг і сплатити його. Ще раніше Мінцифри прямо пояснювало сенс сервісу так: людина не повинна опинятися в ситуації, коли вона просто не знала про борг .

У Житомирі з березня через «Дію» почали показувати і штрафи муніципальних інспекторів за неправильне паркування . Сервіс мав одразу підтягувати постанову, суму та статус оплати.

Водночас «Дія» сама не створює такі борги чи постанови — застосунок отримує інформацію з інших державних реєстрів та інформаційних систем, серед них і автоматизована система виконавчого провадження.

За успішне стягнення виконавцям тепер платять винагороду

Ще одна цифра, на якій акцентує Смірнов, — 40%. І вона не вигадана.

З 1 травня 2026 року державному виконавцю відділу ДВС можуть виплачувати винагороду в розмірі 40% від суми стягнутого ним виконавчого збору . Начальнику відділу передбачено 4% від збору, стягнутого всім відділом, заступнику — 2%, а за кількох заступників — по 1%.

Саме тут Смірнов переходить від власних 948 гривень до питання про всю конструкцію: держава матеріально заохочує результативне примусове стягнення, але людина не бачить аналогічного механізму відповідальності державної системи за несвоєчасне повідомлення.

«Проблема тут не в 948 гривнях», — пише він.

Його аргумент простий: на невеликій сумі людині часто дешевше натиснути «Сплатити», ніж витрачати час на скарги й суд. А вже 23 жовтня має запрацювати основний блок Закону №4833-IX, який ще більше автоматизує взаємодію виконавців із банками, реєстрами та інформацією про майно, доходи і кошти боржників.

«Коли державі треба щось дати громадянину, цифровізація залишається сервісом із можливими збоями; коли державі треба щось у громадянина забрати, цифровізація перетворюється на інфраструктуру примусу з тарифами, зборами, витратами і винагородами»

Житомирські