У Житомирі прощалися з Воїном Вадимом Гайченя: через півтора року повернувся на щиті

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Житомирі прощалися з Воїном Вадимом Гайченя: через півтора року повернувся на щиті

28 серпня 2026 р. 17:33

28 серпня 2026 р. 17:33

Гайченя Вадим Вікторович (19.11.1989 — 10.02.2025 рр)

Гайченя Вадим Вікторович народився 19 листопада 1989 року в м. Житомирі. До 8 класу Вадим навчався у Бердичівській школі-інтернаті, нині — Бердичівський навчально-реабілітаційний центр Житомирської обласної ради. Повну загальну середню освіту здобув у Житомирській вечірній (змінній) школі №1.

Вадим ріс активним, товариським хлопцем, мав багато друзів, любив настільні ігри та завжди цінував щире людське спілкування.

Після школи вступив до ПТУ №19. Водночас із навчанням почав працювати. Так склалося життя, що Вадиму довелося рано подорослішати — мама самотужки виховувала його та брата, тому він змалку відчув відповідальність за родину.

Вадим працював у різних сферах, не боявся важкої роботи та ніколи не цурався праці. Більшу частину свого трудового життя присвятив будівництву. Він був людиною працьовитою, відповідальною та надійною.

Особливе місце в його серці займала сім'я. Вадим був турботливим і люблячим сином. Із братом його пов’язувала справжня братерська дружба — підтримка, взаєморозуміння та любов, які вони пронесли через усе життя.

Коли у лютому 2022 року росія розпочала повномасштабну війну проти України, Вадим не вагався. Уже в березні 2022 року він добровільно став на захист Батьківщини.

Воїн мужньо виконував бойові завдання, захищав Україну і наше право на вільне майбутнє. За особисту мужність і героїзм Вадим був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», а також неодноразово отримував подяки та грамоти за сумлінну службу.

У січні 2025 року Вадим одружився та створив власну сім’ю. Він дуже любив дітей, а дітей своєї дружини прийняв як рідних. Вони також щиро полюбили його — за доброту, турботу, тепло та любов, які він їм дарував.

10 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, Гайченя Вадим Вікторович героїчно загинув.

Лише через півтора року Герой повернувся до рідного Житомира на щиті. Повернувся додому, до землі, яку захищав ціною власного життя.

У вічній скорботі схиляють голови рідні та близькі, дружина, діти, друзі й бойові побратими.