«Дня міста немає, є День вареника»: у Житомирі сперечалися через гастрофестиваль за 398 тисяч гривень

02 вересня 2026 р. 19:07

02 вересня 2026 р. 19:07

У Житомирі відбувся брифінг щодо організації заходів до Дня міста. Частину зустрічі присвятили обговоренню фестивалю «Полісся. Вареник FEST» — заходу, який раніше викликав дискусії через вартість і проведення в День міста .

У розмові взяли участь начальниця управління культури Житомирської міської ради Ілона Колодій, громадський діяч і викладач коледжу культури і мистецтв Ігор Шурпан, краєзнавці Геннадій Махорін і Сергій Собчук, бренд-шеф фестивалю Артур Падерін та представники Десантно-штурмових військ ЗСУ і Нацгвардії.

На початку брифінгу Колодій пояснила загальний підхід до організації заходів у місті. За її словами, з 2022 року управління відмовилося від формату, який існував до повномасштабного вторгнення:

« Це не звичайна позиція організація Дня міста, як це було зазвичай до 22-го року. Ми не збираємо скупчення, ми не робимо великої, не ставимо велику сцену, ми не замовляємо хедлайнерів, артистів ».

Натомість щороку у вересні заходи проводять у різних локаціях міста: на Михайлівській вулиці, Новому бульварі, у Шодуарівському парку, біля Мистецьких воріт, у Музеї космонавтики та мікрорайоні Малікова.

Одразу після цього із запитанням виступив викладач коледжу культури і мистецтв, громадський діяч Ігор Шурпан:

« Яким чином "Поліський вареник-фест" має відношення до Дня міста Житомира? »

Ілона Колодій пояснила, що до фестивалю готувалися з січня. Поштовхом став запит від міста-побратима Плоцька, де просили представити гастрономічні особливості регіону. До дослідження залучили краєзнавців та народознавицю Марію Масловську. За словами посадовиці, розглядали навіть автентичний поліський зелений борщ, але фестивалів борщу в Україні вже понад 18. Зупинилися на варениках із картоплею та маком, а також із грибами.

За словами Колодій, команда досліджувала кулінарну історію Полісся аж до періоду, коли в регіоні ще не з'явилася картопля.

« Чому б нам не зупинитися на варенику? В усі часи, в усі століття поліський регіон зазвичай мав і їв те, що зростало на нашій землі. Можна взяти тісто, яке робиться з борошна, і потім взяти начинку, яка зростала у нас на Поліссі », — пояснила Колодій.

Розглядали й інші варіанти — зокрема борщ, включно зі згадкою про ініціативу ЮНЕСКО щодо загального Дня борщу та про традиційний для регіону зелений поліський борщ. Однак зрештою зупинилися на варениках. Начинками, які, за словами організаторів, вважають характерними саме для регіону, стали картопля з маком, бобові з маком і картопля з грибами.

Вибір теми фестивалю Колодій пояснила також відсутністю в Україні великого спеціалізованого фестивалю вареників: за результатами аналізу, проведеного разом із івент-агенцією Києва та Торгово-промисловою палатою, в країні налічується понад 18 фестивалів борщу (шість — у Києві) та кілька фестивалів гарбуза, тоді як подібного заходу, присвяченого варенику, не було.

« Вареник є нашою гастроспадщиною, традиційною для всієї і знайомою для кожного українця », — додала вона.

Після цього пояснення Ігор Шурпан знову взяв слово:

« Яке відношення саме вареник має до Житомира? Поліський вареник — це Полісся, це область. Чому ви заміняєте День міста Житомира на гастрономічний фестиваль? Ви почали рекламувати як "Поліський вареник", потім почали затягувати сюди істориків, робити вигляд, що це щось житомирське. Спільнота святкування не бачить. Ви пропустили 1140 років, а минулого року розтягнули День міста на місячник і стали посміховиськом. Оця реакція на те, що ви робите, — це петиція, яку створили люди, щоб це відмінити. Дня міста у нас немає, є День вареника ».

Колодій заперечила закиди про підміну концепції, наголосивши, що нову дату Дня міста сесія міськради ухвалила лише наприкінці липня, тоді як гастрономічний проєкт готували заздалегідь із зими. Вона також закликала не переходити на особисту критику під час офіційного заходу, додавши, що в умовах воєнного стану масштабні формати з дорогими сценами й артистами не на часі. За її словами, після скорочень штат управління культури налічує лише чотирьох працівників, які самотужки організовують логістику локацій, без залучення коштовних івент-агенцій.

Пізніше на брифінгу Шурпан повернувся до теми з іншими прикладами, поставивши питання про присутність житомирської символіки на минулих заходах:

« Де у вас, скажімо, під час Дня Незалежності минулого року стояла фотозона з Ван Гогом? Чому це не житомирські художники? На Великдень символіки української майже не було на Михайлівській ».

У відповідь Колодій зазначила, що управління щороку залучає краєзнавців, оновлює історичні брошури та матеріали, а в Українському домі регулярно проходять так звані «житомирські середи» для поціновувачів класичного мистецтва; водночас, за її словами, завдання масштабних фестивалів — бути зрозумілими й доступними кожній родині. На цьому етапі втрутились представники управління у зв’язках з громадськістю, зазначивши, що прес-конференція переходить у формат дискусії, і надали слово іншим запрошеним гостям.

Бюджет фестивалю

Свої думки щодо свята висловили запрошені історики та краєзнавці. Фахівець із туризму Геннадій Махорін схвалив ідею гастрофестивалю, але розкритикував комунікацію мерії:

« Гастрономічний туризм зараз дуже популярний. Хто перший встав — того й тапочки. Те, що застовпили фестиваль вареників за Житомиром — це добре для міста. Єдиний мінус — що для загалу не розписали оту цифру у 400 тисяч. Треба було чітко розкласти, що сюди входить і як ці гроші повернуться допомогою військовим ».

Відповідаючи на запитання про вартість фестивалю, Колодій уточнила, що фактичний результат закупівлі в системі Prozorro становить 398 тисяч гривень. Найбільші статті витрат — охоронні послуги на локаціях, а також оплата виступів творчих колективів обласної філармонії: хорової капели «Орея», гурту «Родослав» і Світлани Ніконорової. Окремим пунктом вона назвала придбання продуктів для майстер-класів із ліплення вареників. Охорона, за поясненням Колодій, потрібна через облаштування на локаціях зон із рослинами та спільних столів для відвідувачів. Фудкорти на фестивалі, додала вона, організовують ФОП самостійно, без бюджетного фінансування.

скриншот з prozorro (станом на 27 серпня рішення очікується)

Благодійна складова та участь військових

Організатори повідомили, що частина програми фестивалю передбачає благодійний збір коштів. Із 12:00 до 13:30 сформовані команди волонтерів — за словами Колодій, набір триває вже четвертий тиждень поспіль — ліплятимуть вареники; з 13:30 до 14:00 шеф-кухарі Десантно-штурмових військ і Нацгвардії допомагатимуть варити їх на польовій кухні. Далі готові вареники видаватимуть усім охочим за донат. За словами Колодій, зібрані кошти, як і з 2022 року, спрямують на підтримку ДШВ ЗСУ; крім того, частину вареників планують передати військовим, які проходять лікування у шпиталі.

Роздачу за донат запланували тричі протягом дня — о 14:00, 16:00 та 18:00. Окрім основної локації шеф-кухаря, організатори готують ще шість додаткових столів, аби долучитися могли команди по 5–10 людей. Команди волонтерів, містян та студентів змінюватимуться на столах кожні півтори години.

Бренд-шеф фестивалю Артур Падерін, житомирянин за походженням, розповів про формування команд учасників спільно з Житомирським торговельно-економічним коледжем: за його словами, це 16 студентів — по двоє в кожну команду, ще четверо працюватимуть із ним за основним столом.

« Ми обговорили і затвердили три начинки: це буде картопля-гриби, квасоля-мак і одна з елементів локально-сезону — це буде зі сливою », — уточнив він.

За словами Падеріна, до підготовки також долучаються житомирські кухарі-волонтери, які звернулися напряму.

Представник ДШВ Ярослав Калашник, який взяв участь у брифінгу, подякував мешканцям міста за постійну підтримку військових:

« Дякуємо житомирянам за допомогу Національній гвардії і Збройним силам України. Тому що на даний час складна ситуація, ви розумієте, і в любому напрямку допомога має велике значення ».

За його словами, збір коштів під час фестивалю — один із напрямів підтримки підрозділів, а увага до поранених військових у шпиталі є моральною і психологічною підтримкою.

Культурна програма та участь краєзнавців

Крім гастрономічної частини, фестиваль передбачає культурну програму. Колодій розповіла, що вперше локацією для виступів стануть Шодуарівські сходи — замість орендованої сцени й апаратури для хедлайнерів. На них виступатимуть хор ветеранів, гурт «Берегиня» та інші колективи, охочі долучитися; гурт «Родослав», за її словами, виступатиме не зі сцени, а переміщуватиметься парком. Для дітей на безоплатній основі підготували бульбашкове шоу, розпис обличчя в патріотичному стилі, майстер-класи, квести та феєрверк із фарбою холі білого кольору. Серед запрошених гостей — актор дубляжу і кіно Михайло Жонін. Крім Шодуарівського парку, децентралізовані виступи та локації працюватимуть на вулиці Михайлівській, Новому бульварі, майданчику біля кінотеатру «Космос» на Польовій, Мистецьких воротах та в мікрорайоні Малікова.

Краєзнавець Сергій Собчук розповів про свою роль у програмі — проведення екскурсії історією Шодуарівського парку та родини барона де Шодуара:

« Через що я готовий в ці дні розповісти гостям і житомирянам історію створення парку і розповісти те, чого нема в інтернеті, чого нема у Вікіпедії ».

Водночас Собчук назвав головним предметом занепокоєння безпеку проведення масового заходу:

« Мене турбує, як і всіх — це дуже спірне питання проведення таких масових заходів — це безпека ».

Він запропонував залучити громадських активістів, які допомагали б скеровувати людей у разі тривоги, та забезпечити присутність медиків і швидкої допомоги.

Питання безпеки

У відповідь на занепокоєння щодо безпеки Колодій повідомила, що рішенням виконкому передбачено залучення ДСНС, поліції та патрульної поліції. За її словами, укладено домовленості про укриття на випадок повітряної тривоги на базі кількох обʼєктів поблизу локацій фестивалю — Поліського університету, художньої школи та сусідніх ОСББ.

« У будь-якому випадку, якщо буде повітряна тривога — захід буде відмінено », — наголосила вона.

Реакція на критику та петицію

Відповідаючи на головну вимогу петиції — перенаправити виділені з бюджету кошти на закупівлю дронів і засобів РЕБ, посадовиця пояснила юридичні обмеження Бюджетного кодексу:

« Люди мають розуміти, як працює система. Є чіткі бюджетні призначення за спеціальними кодами видатків: кошти, закладені на управління культури, за законом можна використати виключно на проведення заходів. Ми не можемо просто взяти їх і перерахувати на армію ».

Водночас вона наголосила, що культурні події слугують інструментом для залучення значно більших приватних коштів на фронт, ніж витрачає місто. Як приклад Колодій навела минулі заходи:

« Коли ми організовуємо дитячий концерт, місто сплачує за оренду зали, звук та екран, але на самому заході діти збирають 200 тисяч гривень і купують той же "Мавік" для військових — це дорогого вартує! У 2023 році теж було багато обурення через благодійну вечерю за 250 тисяч, але за підсумками того заходу ми зібрали для захисників 1,2 мільйона гривень. Так само працюватиме й фестиваль: кожен вкладений бюджетний ресурс конвертується у благодійні донати для ДШВ ».

Що далі

Фестиваль «Полісся. Вареник FEST» заплановано на 12–13 вересня у Шодуарівському парку — того ж дня, коли, згідно з новим статутом Житомирської міської територіальної громади, відзначатимуть День міста. Наразі в місті одночасно триває збір підписів під петицією з вимогою скасувати захід (для розгляду міською радою необхідно 300 підписів) і підготовка організаторів до його проведення.

Житомирські