1000 трусів у землі, «молоко» тарганів і пісуар без бризок: за що дали Шнобеля-2026

04 вересня 2026 р. 19:14

04 вересня 2026 р. 19:14

Тисяча однакових пар трусів, закопаних у землю, хоботок комара замість сопла 3D-принтера, аеродинаміка сякання носа і пісуар, який майже не бризкає. Звучить як вигаданий список наукових робіт, але всі вони стали лауреатами Шнобелівської премії 2026 року.

Десять нагород вручили 3 вересня у Цюриху. Повний список оприлюднили організатори Ig Nobel Prize . Цьогоріч церемонія вперше за всю 36-річну історію виїхала зі США: попередні нагородження проходили у Кембриджі та Бостоні.

У залі Kongresshaus Zürich зібралися близько 1500 людей. Премії науковцям вручали справжні нобелівські лауреати, а публіка за традицією засипала сцену паперовими літачками. Темою вечора стали гриби — їм навіть присвятили окрему оперну композицію.

Пісуар, для якого знадобилися диференціальні рівняння

Шнобеля з фізики отримала команда, яка поставила цілком побутове питання: чи можна зробити пісуар такої форми, щоб рідина не відскакувала назад на користувача і підлогу.

Вчені розрахували критичний кут потрапляння струменя — близько 30 градусів — і створили два нові дизайни. Один із них назвали Nautilus через форму, схожу на мушлю наутилуса.

Результат виявився далеко не жартівливим. Під час випробувань Nautilus давав лише близько 1,4% бризок від рівня звичайного сучасного пісуара. Дослідники також зробили його зручнішим для людей різного зросту та користувачів крісел колісних.

1000 пар трусів відправили під землю

Нагороду з ґрунтознавства дали за метод, який може збентежити сусідів по дачі: бавовняну білизну закопували в землю, а через два місяці викопували й дивилися, скільки тканини встигло розкластися.

В офіційному описі премії йдеться про 1000 однакових пар у більш ніж 25 країнах. Логіка проста: бавовну руйнують ґрунтові організми, тому ступінь її розкладання може дати наочне уявлення про біологічну активність ґрунту.

Згодом автори розгорнули ідею у великий громадський науковий проєкт у Швейцарії: близько тисячі добровольців закопували вже 2000 одиниць бавовняної білизни та 12 тисяч чайних пакетиків. Метод вони назвали Underpants Index — «індексом трусів».

На змій наступали. Але є нюанс

Біологічну премію отримали дослідники, які перевіряли, що саме змушує отруйну бразильську жарараку кусати людину . У захисному взутті вони торкалися ногою голови, середини тіла та хвоста змій або ставили ногу поруч.

У роботі найбільшу ймовірність укусу отримали при контакті з головою. Автори також аналізували вік, стать, розмір змії, температуру та час доби.

Проте до моменту отримання Шнобеля сама наукова стаття вже мала статус відкликаної. Scientific Reports відкликав її у лютому 2025 року після висновку, що етичне погодження експериментів не охоплювало новонароджених змій та метод «м’якого наступання». Автори з рішенням редакції не погодилися.

Поцілунки, запах підлітків і «молоко» тарганів

Інші сім нагород теж не потребують додаткової вигадки:

• Біомеханіка. Науковці розробили точніше визначення поцілунку, щоб порівнювати таку поведінку у різних видів.
• Економіка. Відзначили серію експериментів про зв’язок вищого соціального статусу з неетичною поведінкою — серед іншого, учасники брали цукерки, призначені для дітей.
• Хімія. Дослідники вивчали білкові кристали, якими живородний тарган Diploptera punctata живить потомство. За оцінкою авторів, ці білки містять приблизно утричі більше енергії, ніж білки коров’ячого молока.
• Медицина. Посмертно нагородили японського дослідника Токудзі Унно за роботу про аеродинаміку сякання носа, опубліковану ще 1977 року.
• Технології. Хоботки мертвих комарів використали як надтонкі сопла для 3D-друку. Сам метод автори назвали necroprinting.
• Нюх. Дослідники зібрали дані, за якими батьки оцінюють запах немовлят значно приємніше, ніж запах дітей підліткового віку.
• Премія миру. Її дали за дослідження того, чому людям можуть подобатися друзі, які поводяться жорстко з тими, кого вони самі не люблять.

Шнобель дають не за «дурну науку»

До списку лауреатів потрапляють не лише свіжі публікації. Цьогорічна медична робота чекала на премію 49 років, економічне дослідження вийшло у 2012-му, а робота про «тарганяче молоко» — у 2016 році.

Сенс Ig Nobel організатори формулюють як пошук робіт, які спочатку викликають сміх, а потім змушують замислитися. Історія знає й показовий випадок: фізик Андре Гейм у 2000 році отримав Шнобеля за магнітну левітацію жаби, а через десять років — справжню Нобелівську премію за дослідження графену.

Минулого року Житомир Онлайн уже розповідав про Шнобелівську премію-2025 : тоді серед лауреатів були корови, розфарбовані під зебр, ящірки з любов’ю до піци та фізика соусу качо-е-пепе.

Житомирські