Військовий двічі йшов у СЗЧ: через потребу в коштах на лікування батька та з особистих мотивів, – що вирішив суд у Житомирі

06 вересня 2026 р. 13:18

06 вересня 2026 р. 13:18

Богунський районний суд міста Житомира у відкритому судовому засіданні розглянув кримінальне провадження щодо мобілізованого військовослужбовця, якого обвинувачували у двох епізодах самовільного залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчинених в умовах воєнного стану, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною п’ятою статті 407 КК України.

Про це пише Судово-юридичн а газета.

Суть справи

Як установив суд, обвинувачений проходив військову службу за мобілізацією та перебував на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти школи підготовки розвідників військової частини.

Перший епізод стався 30 липня 2025 року. О 6:00 військовослужбовець, порушуючи вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів і з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та без поважних причин самовільно залишив місце служби.

Його відсутність тривала до 6:10 10 листопада 2025 року, коли військовослужбовець самостійно повернувся до місця служби.

Упродовж цього періоду він не виконував обов’язків військової служби. Перебуваючи поза межами військової частини, військовослужбовець не повідомив правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, самовільне залишення місця служби та його причини.

Другий епізод стався після повернення військовослужбовця до частини та продовження служби на посаді курсанта іншого навчального взводу школи підготовки розвідників. 6 лютого 2026 року о 10:00 він знову, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування і без поважних причин самовільно залишив місце служби, розташоване в селі Корчак Житомирського району Житомирської області.

Військовослужбовець був відсутній до 17 квітня 2026 року, коли його затримав слідчий другого слідчого відділу з дислокацією у Житомирі Територіального управління ДБР у Хмельницькому. Затримання відбулося у Житомирі на вулиці Перемоги, 54.

Позиція обвинуваченого

У судовому засіданні військовослужбовець повністю визнав вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, щиро розкаявся та зазначив, що критично ставиться до скоєного.

Обвинувачений пояснив, що проходив військову службу за мобілізацією з липня 2025 року. За його словами, першого разу він залишив військову частину через проблеми в сім’ї, оскільки були потрібні гроші на лікування батька. У листопаді 2025 року він самостійно повернувся до військової частини, щоб продовжити проходження служби.

Вдруге військовослужбовець залишив частину в лютому 2026 року з особистих причин, які не захотів деталізувати під час надання показань. Він підтвердив, що протягом зазначених в обвинувальному акті періодів був відсутній на військовій службі та не виконував відповідних обов’язків. Водночас обвинувачений заявив про бажання надалі продовжити проходження військової служби.

Висновки суду у справі № 295/10004/26

Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив. Сторона обвинувачення ні в обвинувальному акті, ні під час судових дебатів не інкримінувала військовослужбовцю передбачену пунктом 1 частини першої статті 67 КК України обставину у вигляді вчинення кримінального правопорушення повторно щодо другого епізоду.

Обираючи вид і розмір покарання, суд урахував, що обвинувачений не перебуває на обліку в лікаря-нарколога або лікаря-психіатра, раніше не був судимий, однак за місцем проходження військової служби характеризується негативно.

Суд також урахував безальтернативний характер санкції частини п’ятої статті 407 КК України щодо виду покарання та, зважаючи на вимоги частини другої статті 50 КК України, дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі.

Водночас суд узяв до уваги молодий вік обвинуваченого, його бажання продовжити проходження військової служби, щире каяття в судовому засіданні та позицію сторони обвинувачення. З огляду на це суд визнав можливим призначити покарання відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією частини п’ятої статті 407 КК України.

Вирок суду

Богунський районний суд міста Житомира визнав військовослужбовця винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 407 КК України, та призначив йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира протягом 30 днів із моменту його проголошення. Якщо апеляційну скаргу не буде подано, вирок набере законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасують, набере законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Житомирські