Лише через рік і чотири місяці рідні змогли попрощатися із героїчно загиблим Юрієм Костенком

10 вересня 2026 р. 10:33

10 вересня 2026 р. 10:33

Про прощання з Захисником повідомила міська рада.

КОСТЕНКО ЮРІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ

24.10.1981 — 05.05.2025 рр.

Юрій народився 24 жовтня 1981 року у м. Житомирі. Тут пройшли його дитинство та юність. Навчався у ЗОШ №21, нині — ліцей №21. Займався боксом, виховуючи в собі силу, витримку та характер. Згодом у ПТУ №13 здобув професію кранівника.

У 18 років Юрій пройшов строкову військову службу. Армія стала для нього не просто обов'язком — він зрозумів, що саме тут бачить своє покликання і вирішив пов'язати з військом усе своє життя.

За роки служби він пройшов великий і непростий шлях: постійно навчався, опановував нові військові спеціальності, вдосконалював свої знання та навички. Здобув звання старшого сержанта, а згодом сам навчав молодих воїнів, передаючи їм досвід.

За сильною військовою людиною завжди стояло велике серце. Юрій любив музику, кіно. Любив проводити час із рідним дядьком, граючи в настільні ігри. Цінував прості людські радощі та близьких людей.

Життя рано навчило його бути сильним.

У 18 років Юрій втратив батька, а у 24 — матір. Як старший брат для меншої сестри став для неї опорою — багато в чому замінив і тата, і маму. Він не мав права на слабкість, бо знав: поруч є людина, за яку він відповідає.

Згодом Юрій зустрів своє кохання, одружився. Та сімейне щастя виявилося коротким — його дружина трагічно загинула в автотрощі. Ще одна страшна втрата, ще один біль, який йому довелося пережити.

Брав участь в АТО/ООС, виконував бойові завдання, захищабчи Україну. Після завершення служби повернувся до цивільного життя та оселився у рідному Житомирі.

Але коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Юрій не залишився осторонь. Уже в перший день великої війни він добровольцем повернувся до лав захисників України.

Під час повномасштабної війни служив у різних військових частинах, продовжував виконувати свій військовий обов'язок і захищати Батьківщину.

За роки служби Юрій був відзначений численними нагородами, серед яких: почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» III ступеня; медаль «15 років Збройним Силам України»; медаль «15 років сумлінної служби»; почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»; почесна відзнака «Перемога за нами» сектор «Д»; почесна відзнака «Учасник бойових дій»; почесна відзнака «Учасник АТО».

Для багатьох побратимів Юрій був не просто військовослужбовцем. Він був другом. Людиною, про яку знали: якщо трапилася біда — Юрій не пройде повз. Якщо потрібна допомога — він прийде. Якщо поруч молодший і недосвідчений боєць — він навчить і підтримає.

Таким його пам'ятатимуть ті, хто служив із ним пліч-о-пліч.

5 травня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Донеччині старший сержант Юрій Костенко героїчно загинув.

Лише через рік і чотири місяці Герой повернувся додому — до рідного Житомира, але вже на щиті.

Сьогодні у скорботі схиляють голови рідні, близькі, друзі та бойові побратими...

Світла пам'ять і вічна слава Герою!

Житомирські