Ніч в музеях Бердичівщини

11 вересня 2026 р. 13:41

11 вересня 2026 р. 13:41

Головні події Бердичева за тиждень, безкоштовні оголошення, актуальні вакансії та вигідні пропозиції від місцевих компаній! Купуйте новий номер газети №37 від 10.09.2026 у газетних кіосках.

Після виходу голівудського фільму «Ніч в Музеї» та кількох його продовжень сам згадка про слово «Музей» чомусь почала асоціюватись саме з назвою цього фільму. А в багатьох європейських музеях почали дійсно проводити спеціальні екскурсії у вечірній та нічний час. І завдяки цій новизні, стався справжній сплеск інтересів молоді до музейних колекцій.

Та, що там в Європі. В 2012 році, мандруючи східної Україною ми побачили в Луганську на центральній площі оголошення про ніч в авіаційному музеї. Саме в той вечір, коли ми там перебували. І дійсно, в Луганському аеропорту тоді існував авіамузей, частина експонатів якого стояли просто неба, а частина в залах аеропорту. Екскурсія пізнім літнім вечором виявилась дуже цікавою і для дорослих і для дітей. Що там сьогодні, на жаль, ми не знаємо, а луганське летовище увійшло в історію через зовсім інші події.

В Бердичеві практику вечірніх чи нічних відвідувань музеїв навіть не розпочинали, а в Кам’янці-Подільському вона існує і розвивається донині. А згадалась ця навколомузейна тематика, коли на минулому тижні довелось відвідати музей Джозефа Конрада, який розташований в селі Терехове Семенівської громади.

Створювався цей музей ентузіастом місцевих краєзнавців та коштом місцевого колгоспу ще в епоху розвинутого соціалізму, тож поєднав історію (чи легенду) про народження в будівлі місцевого поміщика, яка згодом стала школою, а тепер гуртожитком для переселенців , з героїчними досягненнями часів радянської влади.

Ентузіасти тоді доклали чимало зусиль, щоб зібрати експонати часів дитинства Конрада, та й взагалі всі предмети в селі, які мають більш-менш історичну цінність. А також сформувати розповіді про людей, які вплинули на розвиток села та округи в різні часи.

Сьогодні музей перебуває на балансі центру культури і дозвілля Семенівської громади та має в своєму штаті навіть чверть ставки екскурсовода. Саме він і провів невеличку екскурсію журналісту про минуле і сьогодення музею. Він впевнений, що в музею є й майбуття, лише варто трохи оновити експозиції та додати новітніх експонатів.

Тоді я й згадав відомий фільм, і подумав, що новими мають бути не тільки експонати, а й форми їх представлення. Подібна трансформація, наприклад, відбувається зараз із схожим за концепцією будинком-музеєм Міхала Чайковського в селі Гальчин Гришковецької громади. Там музей раз на рік стає частиною фольклорного фестивалю «Білий борщ» , а протягом року його приміщення використовуються для проведення різноманітних івентів.

Хто знає, може колись музей Джозефа Конрада теж стане центром, або частиною якогось фестивалю, тим більше, що старий панський парк може стати гарним тлом для нього. Після війни прогнозується значне збільшення туристичного потоку до України. І хоча більшість буде їхати в місця боїв (така вже природа туристичної цікавості, адже до війни головний інтерес для закордонних туристів представляла Чорнобильська зона), але по дорозі на Схід, при правильній організації, цей потік буде розгалужуватись і для огляду місцевих пам’яток та цікавих місць.

А поки що інтерес до музею можна підвищити його віртуальними екскурсіями, або ж організацією якихось квестів для молоді, або як мінімум нічною атмосферою радянських атрибутів.

Житомирські