Помер митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон (Стретович): понад 30 років очолював Овруцьку єпархію

19 вересня 2026 р. 13:37

19 вересня 2026 р. 13:37

18 вересня на 73-му році життя після тривалої та виснажливої хвороби відійшов до Господа Високопреосвященніший Віссаріон (Стретович), митрополит Овруцький і Коростенський.

Про це повідомляють в Українська Православна Ц ерква.

Новоспочилий архіпастир народився у день свята Введення у храм Пресвятої Богородиці — 4 грудня 1953 року — в селі Поляна Коростенського району Житомирської області. Майже все його життя було пов’язане зі служінням на благочестивій Поліській землі.

У розпал атеїстичної пропаганди він вирішив присвятити себе Господу та вступив на навчання до Московської духовної семінарії. У 1983 році він отримав диплом духовної академії. 1 квітня того ж року Василь Стретович у Троїце-Сергієвій Лаврі прийняв чернечий постриг з ім’ям Віссаріон, на честь преподобного Віссаріона Єгипетського.

21 вересня 1983 року була звершена його дияконська, а 25 вересня того ж року — священицька хіротонія.

Протягом 1983–1986 років ієромонах Віссаріон звершував служіння як клірик Житомирського Спасо-Преображенського кафедрального собору. У 1986 році його було переведено на служіння до церкви Різдва Богородиці села Білокоровичі Житомирської області, а вже за рік, у 1987 році, — до Свято-Василіївського собору Овруча та призначено благочинним цього церковного округу.

У цьому служінні майбутній архієрей потрудився до 1992 року. У 1990 році його було возведено у сан ігумена.

Рішенням Синоду Української Православної Церкви від 29 липня 1992 року ігумена Віссаріона (Стретовича) було обрано єпископом Коростенським, вікарієм Житомирської єпархії. Після возведення його у сан архімандрита 24 серпня 1992 року відбулася єпископська хіротонія владики Віссаріона.

22 червня 1993 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви було утворено самостійну Овруцьку єпархію і доручено єпископу Віссаріону очолити її з титулом «Овруцький і Коростенський». На цій кафедрі владика перебував до свого спочинку.

• За час його служіння на Поліссі було відкрито три монастирі та сотні парафій, освячено велику кількість храмів.
• За час його служіння на Поліссі було відкрито три монастирі та сотні парафій, освячено велику кількість храмів.

23 листопада 2000 року владика Віссаріон був возведений у сан архієпископа, а у 2010 році — у сан митрополита. Також владика був відзначений багатьма церковними орденами та орденом Української держави «За заслуги» III ступеня.

З 10 лютого по 14 червня 2011 року йому було доручено тимчасове керування Житомирською єпархією.

Попри важку хворобу, владика Віссаріон останні роки свого життя вимушений був обстоювати своє чесне ім’я у суді та спростовувати обвинувачення, які, попри багаторічний розгляд, так і не були доведені.

І хоча важко хворий владика останні місяці життя був прикутий до ліжка, ще за три дні до його кончини прокурор вимагав від нього особистої присутності на судовому засіданні, не задовольняючись наданими медичними документами.

Спочилий владика Віссаріон був людиною скромною і невибагливою. Як ревний монах, він був вимогливим до себе, любив молитву і особливо любив звершувати нічне молитовне правило.

Напередодні упокоєння владика простився з усіма ближніми і після причастя Святих Христових Таїн вийшов до Господа, Якому ревно служив від самої своєї юності.

Житомирські