Вважався безвісти зниклим і майже три роки пробув у полоні: на Житомирщині зустріли захисника Геннадія Козлова

20 вересня 2026 р. 11:55

20 вересня 2026 р. 11:55

В Оліївській громаді на Житомирщині урочисто зустріли захисника України Геннадія Козлова, який повернувся з російського полону. Житель села Вільськ воював на Бахмутському напрямку і з 1 грудня 2023 року після боїв під Часовим Яром вважався безвісти зниклим, допоки не підтвердився факт полону. 19 серпня 2026 року воїна повернули під час чергового обміну, а нині він нарешті приїхав у рідне село, де його зустріли мама, донька, побратими та односельці.

Про це 19 вересня повідомили на фейсбук-сторінці Оліївської об’єднаної територіальної громади.

« Є зустрічі, на які чекають місяцями. Є обійми, про які мріють роками. А є повернення, яке стає святом для цілої громади. Сьогодні Оліївська громада зустріла свого Героя — Геннадія Михайловича Козлова, жителя села Вільськ, який після майже трьох років полону нарешті ступив на рідну землю. Його чекали. Його ім'я берегли в серці. У нього вірили тоді, коли здавалося, що чеканню немає кінця. І сьогодні слова "Геннадію, ти вдома" прозвучали по-особливому — як слова, на які так довго чекала його родина і вся наша громада. Особливо символічно, що серед тих, хто зустрічав Геннадія, були його побратими — наші земляки, які того самого дня разом із ним стали до лав захисників України та разом служили під прапором однієї бригади. Сьогодні вони зустрічали свого товариша вже не на фронті, а на рідній землі. Це була зустріч, у якій було все — радість, сльози, обійми, хвилювання і величезна вдячність », — йдеться у повідомленні.

Зустріти Захисника прийшли учні Вільського ліцею, жителі села Вільськ, керівництво та представники депутатського корпусу Оліївської сільської ради, керівник і працівники Центру надання соціальних послуг, провідний фахівець із супроводу ветеранів, побратими та військовослужбовці. Також Геннадія Михайловича прийшли зустріти його колеги та працівники Комунального підприємства «Добробут», де він працював до служби.

Оліївський сільський голова Анатолій Мельниченко висловив Герою щиру вдячність за мужність, службу та захист України і вручив йому особливий подарунок — вишиту сорочку як символ любові до рідної землі, українських традицій, історії та культури, які Геннадій Михайлович захищав зі зброєю в руках.

Звертаючись до Захисника, сільський голова сказав:

« Сьогодні для нашої громади особливий і надзвичайно важливий день. Сьогодні ми вітаємо Вас на рідній землі після довгих місяців полону. Навіть важко уявити, що Вам довелося пережити. І так само важко уявити, що переживали Ваші найдорожчі люди — мама та донечка. Вони чекали. Вірили. Молилися. Жили надією на той день, коли зможуть знову Вас обійняти. І цей день настав. 19 серпня 2026 року під час обміну військовополоненими Ви повернулися в Україну. Геннадію Михайловичу, від імені керівництва та депутатського корпусу Оліївської сільської ради і всієї нашої громади хочу сказати найважливіше: ми раді, що Ви вдома. Дякуємо Вам за мужність. За витримку. За службу. За те, що вистояли. Бажаємо Вам міцного здоров’я, сил, душевного спокою та якнайшвидшого відновлення. Нехай тепер кожен Ваш день починається не з очікування звістки, а з простого щастя — прокинутися вдома, побачити рідних і знати: Ви поруч. Нехай поруч завжди будуть ті, хто так довго чекав на Вас. Вітаємо Вас із поверненням додому, Герою!» .

Геннадій Михайлович народився 18 жовтня 1974 року. Військовослужбовець військової частини А4583, службу проходив у Чернігові, згодом був направлений на Бахмутський напрямок. Певний час рідні не знали, де він. Геннадій Михайлович вважався безвісти зниклим.

А потім прийшла страшна звістка: стало відомо, що 1 грудня 2023 року він потрапив у ворожий полон у районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Відтоді для його родини почався особливий відлік часу — дні очікування.

Його чекала мама Ліна Олексіївна Іваницька та донька Поліна. Поліна всі ці місяці була поруч із бабусею. Дві рідні людини, об'єднані одним болем, щодня жили надією на повернення Геннадія. Вони чекали на телефонний дзвінок. Чекали на звістку. Чекали на день, коли двері відчиняться і він зайде додому. І цей день настав. 19 серпня 2026 року Геннадій Михайлович повернувся з полону під час обміну військовополоненими.

« Він повернувся не просто до свого села. Він повернувся додому. Туди, де його чекали найдорожчі люди. Туди, де кожна дорога знайома з дитинства, де кожне дерево нагадує про мирне життя, заради якого він і став на захист України. Сьогодні плакали від радості ті, хто стільки часу плакав від болю. Сьогодні обійми були особливо міцними, бо за ними — майже три роки очікування. Сьогодні слова «Ви вдома» мали особливу силу. Оліївська громада разом із родиною зустрічала свого Захисника як рідного. Окрема подяка всім, хто був поруч із родиною Геннадія Михайловича протягом усього цього непростого шляху, хто підтримував, допомагав, шукав інформацію, не дозволяв згаснути надії та вірив у його повернення », — йдеться у повідомленні.

Журнал Житомира писав також, що 19 серпня 2026 року з полону також повернулись 29-річний Вадим Сергійчук із Любарської громади та 56-річний батько чотирьох дітей Олег Вервес із села Зарубинці .

Житомирські