Бердичівський захисник змагається у фронтовій «Формулі-1»

22 вересня 2026 р. 17:08

22 вересня 2026 р. 17:08

Головні події Бердичева за тиждень, безкоштовні оголошення, актуальні вакансії та вигідні пропозиції від місцевих компаній! Купуйте новий номер газети №38 від 17.09.2026 у газетних кіосках.

У цьому інтерв’ю ви дізнаєтесь, чому водія бердичівської артилерії прозвали «Мєнтом»? Та як він став мало не героєм «Формули-1»

• Від держслужби охорони до водія підвозу боєкомплектів
• Що таке фронтова логістика та чому без неї неможлива робота підрозділів
• Від їжі та пального до боєкомплектів
• Як повномасштабна війна змінила підвезення боєкомплектів
• Один маршрут замість кількох: як нині військові дістаються позицій
• Як виглядає дорога на позицію
• «Ждуни», дрони та палаючі авто: що враховують під час руху
• Антидронові сітки на фронті: чи справді вони допомагають військовим
• Сітка допомагає чи все ж заваджає?
• Як побратими потрапили під ворожий обстріл
• Чи зможуть НРК та БПЛА засоби замінити людей у логістиці
• Робота водія — це бути героєм «Формули-1»
• «Він мої руки та очі»: Дмитро про свого побратима
• Що найважче у роботі водія на фронті?
• Щасливий батько двох хлопчиків або мирне життя військового Дмитра
• Що сьогодні можемо зробити ми для війська?

• Від їжі та пального до боєкомплектів

• Як виглядає дорога на позицію
• «Ждуни», дрони та палаючі авто: що враховують під час руху

• Сітка допомагає чи все ж заваджає?

• «Він мої руки та очі»: Дмитро про свого побратима

Спілкуючись із військовими, ви, мабуть, могли дізнатися чималу кількість різних позивних, які на службі отримують цікавим чином. Той, хто, наприклад, був «Торнадо», може стати «Мультиком», адже переважно все вирішують саме випадкові ситуації.

Сьогодні журналісти редакції «РІО-Бердичів» познайомлять читачів із військовослужбовцем із позивним, який ми досить часто використовуємо у житті, побачивши людину у спецформі, — «Мєнт».

Від держслужби охорони до водія підвозу боєкомплектів

Дмитро — це захисник, який нині несе службу у Бердичівській бригаді, а саме у 26-й АОБр. Досить нескладно зрозуміти, чому саме так прозвали героя цього сюжету. І дійсно, до початку повномасштабного вторгнення країни-агресорки на територію нашої держави він працював у Державній службі охорони. Нині ж займає посаду старшого водія, водія підвозу боєкомплектів.

Що таке фронтова логістика та чому без неї неможлива робота підрозділів

Кажуть, що саме на логістиці тримається увесь фронт. Таке твердження можна зустріти як у новинах, так і почути під час спілкування власне із самими військовослужбовцями. Проте не кожен чітко розуміє визначення цього поняття, яке насправді є досить простим та надважливим у контексті війни. Фактично це система, яка передбачає забезпечення війська та підрозділів необхідними засобами для існування, включаючи їжу, медикаменти тощо, а також зброю, пальне. Окрім цього, логістика й слідкує за налагодженням контролю всього необхідного: від уже вищезгаданого постачання та транспортування до зберігання, обліку та врахування того, чого бракує.

Для кращого розуміння можна уявити ситуацію, коли військові тривалий час перебувають на позиції, але логістика фактично обірвана, адже побратими не мають змоги підвести боєкомплекти, та що там зброю — навіть елементарні продукти для харчування. Погодьтеся, що подібне навіть звучить страшно, тому й важливість логістики на фронті сьогодні настільки велика.

Як повномасштабна війна змінила підвезення боєкомплектів

А ось чи змінилася ця система під час повномасштабної війни та чи є різниця між тією, яка була сформована до 2022 року? Про це й розповів пан Дмитро, захисник із рідної нам Бердичівської артилерійської.

«Зайшли ми в 2021-му році. Ще тоді у нас були 2С19 самохідні. Ми були саме у Сіверськодонецьку і там застала нас війна. Тоді було набагато простіше, адже не було такого, як зараз — дронів FPV. Підвіз БК та провізії був набагато простішим, кращим та безпечнішим. Ми заїздили КРАЗами спокійно, а зараз так не заїдеш: багато дронів FPV, волокна. Це що ми забезпечені РЕБами — зрозуміло. Але все ж треба дивитися, як то кажуть, в два глаза, бо багато літає на волокні, багато ждунів».

Один маршрут замість кількох: як нині військові дістаються позицій

У військових постійно має бути план Б, таке твердження також можна почути під час розмов. Проте чи це завжди реально в тих умовах, у яких несуть службу захисники?

За словами пана Дмитра, для оборонців, з якими він безпосередньо працює, такої можливості немає. За період служби там, на Донбасі, вони весь час намагалися користуватися різними варіантами для під’їзду до необхідної точки, а за можливості — навіть двома чи трьома. Нині ж, на тій локації, де перебувають артилеристи, доводиться їздити лише однією дорогою, адже об’їхати, зізнається захисник, нереально, бо навколо болота тощо.

За час повномасштабної війни змінилося немало, зокрема це стосується й маскування. Військовий розповів, як вони доїжджають до відповідних точок, і, чесно кажучи, це вимагає немало зусиль та майстерності, а також включає й співпрацю з тими, хто перебуває на інших ділянках.

Як виглядає дорога на позицію

Маршрут військових не складається лише з двох точок — А і, наприклад, Б, а є більш деталізованим. Зокрема, спочатку бійці вирушають на одну локацію і, прибувши, зв’язуються з черговим, який перевіряє, чи дійсно можна продовжувати безпечно їхати далі: чи немає ворожих засобів у небі. Помітивши небезпеку, ті, хто перебувають у відносно безпечній зоні, інформують, коли потрібно сховатися або ж коли можна рухатися далі.

«Ждуни», дрони та палаючі авто: що враховують під час руху

Також наші артилеристи мають зв’язок із суміжними підрозділами, які допомагають безпечно рухатися вперед. Наприклад, той, хто заїхав першим на позицію, може написати про так званого «ждуна» або палаюче авто, розповів пан Дмитро і додає, що ворог нищить та палить усе, і РЕБи не допомагають, бо прилітають засоби на оптоволокні, і від цього, на жаль, ніхто не застрахований.

Антидронові сітки на фронті: чи справді вони допомагають військовим

Раніше ми також розповідали й про те, як мешканці Бердичівщини долучалися до забезпечення військових антидроновими сітками, значення яких сьогодні також важко описати кількома словами, адже вони допомагають зберегти найцінніше — життя українських захисників та здоров’я.

Тому, звісно, було цікаво й дізнатися думку «Мєнта» з 26-ї ОАБр про ці засоби, чи дійсно вони мають сенс там, на фронті.

За його словами, саме на Харківщині їх не надто багато. Проте деякі з них дійсно допомагають.

Згадуючи Костянтинівку, захисник зауважує, що дійсно там сітка створювала певний дискомфорт, адже заважала руху великогабаритного транспорту. Тому військові самі стояли та прибирали її. А ось на околицях Костянтинівки дронів було настільки багато, що можна за кількістю порівняти з бджолами у вулику.

Як побратими потрапили під ворожий обстріл

На щастя, за період військової служби Дмитро не потрапляв під серйозні обстріли, але поділився історією своїх побратимів. Одного разу ворог все ж таки підбив захисникам бронеавтомобіль із символічною назвою «Kozak» — потрапив FPV-дроном просто у двигун. Погодьтеся, що ситуація не з простих, але, на щастя, хлопці змогли виїхати з Костянтинівки до самої точки евакуації. І звідти їх вже відвезли у безпечне місце.

Чи зможуть НРК та БПЛА засоби замінити людей у логістиці

Також нині все більше ми можемо побачити тенденцію до використання у логістиці засобів НРК та БПЛА. Та чи все ж зможуть вони витіснити людину?

На думку Дмитра, без побратимів — нікуди. Хоча, звісно, такі засоби допомагають зберегти життя воїнів, проте ті ж літальні апарати потрібно транспортувати до певного місця, щоб уже звідти вони могли самостійно дістатися цілі.

Робота водія — це бути героєм «Формули-1»

Працюючи водієм, Дмитру доводиться не просто керувати транспортом, а й ставати героєм «Формули-1» у деяких випадках, наприклад, коли летить ворожий засіб навздогін. Але, звісно ж, у відносно безпечні, наскільки це можливо, моменти на фронті він їде більш розслаблений.

Проте все ж, заїжджаючи на позицію, потрібно контролювати немало особливих нюансів: і дорогу, і небо, і технічний стан автівки, зокрема й температуру двигуна.

На локацію Дмитро виїздить зі своїм побратимом Олександром, про якого відгукується так: «він мої руки та очі». Адже зрозуміло, що самому відслідковувати всю ситуацію дуже складно.

Що найважче у роботі водія на фронті?

Найважчим у роботі водія, зізнається «Мєнт», є ризик та поломки через поганий стан доріг. Адже, заїхавши на напрямок, кожен виїзд на позицію супроводжується виникненням нової несправності в авто: то проблеми з амортизатором, то ресора лопає тощо.

Щасливий батько двох хлопчиків або мирне життя військового Дмитра

Та є те, що допомагає пану Дмитру не падати духом і продовжувати тримати стрій разом зі своїми побратимами, і це саме близькі, рідні та діти. Захисник — щасливий батько двох хлопчиків, які й мотивують його рухатися далі заради щасливого майбутнього під мирним українським небом.

Що сьогодні можемо зробити ми для війська?

Кожна історія про захисників має щось спільне, адже, познайомившись із українськими військовослужбовцями, дійсно захоплюєшся їхньою силою. І йдеться не про фізичні аспекти, а про витримку та міць, яка закарбована всередині.

Розповіді про оборонців змушують замислитися про те, що ж ми можемо зробити тут, на відносно спокійній території, і насамперед — це підтримати військових не лише словом, хоча це, без сумніву, важливо, а й діями. Навіть найменший донат сьогодні може зберегти життя захисників та захисниць України.

Говоріть, дійте, єднайтеся, адже саме у цьому наша сила. Станьмо надійним тилом для тих, хто бореться за мир у наших домівках!

Житомирські