вологість:
тиск:
вітер:
Відійшла у вічність мати двох полеглих Героїв-близнюків з Бердичівщини Генефа Горобець
25 вересня 2026 р. 12:00
25 вересня 2026 р. 12:00
Головні події Бердичева за тиждень, безкоштовні оголошення, актуальні вакансії та вигідні пропозиції від місцевих компаній! Купуйте новий номер газети №39 від 24.09.2026 у газетних кіосках.
Кривавий слід війни, на жаль, сьогодні ми бачимо практично в багатьох українських родинах. Ми мало не щодня втрачаємо захисників і захисниць, які на різних ділянках фронту нищать російського ворога та нагадують, що це — наша земля, наша Батьківщина, і ми готові боротися за неї до останнього подиху.
Скільки жахів довелося пережити українській нації! Проте ми вистояли та цьогоріч відсвяткували 35-річчя незалежності. Тож і зараз ми вистоїмо, адже, як писав Тарас Шевченко:
Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Та все ж сповіщення про загибель наших земляків — мов незагойна рана на тілі народу, яка постійно нагадує про себе та огортає пеленою скорботи й жалю.
Печальна звістка про загибель двох братів-близнюків із Семенівської громади Бердичівського району облетіла всю Україну. Описати горе матері, сини якої, Олександр та Сергій Горобці, народилися разом і разом загинули на фронті, захищаючи Україну , неможливо жодними словами. Це подвійний біль, який постійно дає про себе знати, адже з втратою двох дітей немов згасає частина материнського світу.
Тоді, 17 березня, під час виконання бойового завдання на Херсонщині загинули двоє надзвичайно добрих людей, відданих патріотів рідної держави, люблячих татусів і синів. А 5 квітня вся Бердичівщина зібралася, щоб із усіма почестями провести їх в останню путь. Сотні людей попрощалися з хоробрими воїнами, які героїчно загинули, захищаючи незалежність рідної країни.
Та, на жаль, через пів року після втрати найближчих людей життя матері — Горобець Генефи Йосипівни — обірвалося. Про це розповіла Наталія Семенюк.
Щира, привітна, добра, людяна — такою згадують цю жінку. Вона була люблячою мамою трьох синів, бабусею, сестрою, доброю сусідкою та односельчанкою.
Попри страшну втрату пані Генефа продовжувала жити й чекати старшого сина Юрія, який також несе службу у Збройних Силах України. Вона продовжувала молитися та вірити, що настане мир і спокій на рідній землі. Проте біль виявився сильнішим. Материнське серце, змучене стражданнями, не змогло впоратися з горем.
24 вересня Генефи Йосипівни не стало.
Нехай Господь дарує Вам вічний спокій, а світла пам’ять про Вас назавжди житиме в серцях тих, хто Вас знав і любив.
Вічна та світла пам’ять…
Джерело: rio-berdychiv.info
