Чотири факультети й лише кілька місяців роботи: як у Житомирі в 1917 році створили університет

05 жовтня 2026 р. 10:47

05 жовтня 2026 р. 10:47

Ще до появи навчального закладу, з якого виріс сучасний Житомирський державний університет імені Івана Франка, у місті вже намагалися створити власну вищу школу. У 1917 році запрацював Волинський народний університет: у ньому діяли філологічний, соціально-економічний, правничий і медичний факультети, викладали відомі житомирські науковці. Але цей амбітний освітній проєкт проіснував лише до весни 1918 року.

У ювілейному виданні Житомирського державного університету імені Івана Франка , де історію закладу викладають із посиланням на працю краєзнавців Миколи Костриці та Руслана Кондратюка , Волинський народний університет називають першою спробою відкрити у Житомирі вищий навчальний заклад.

І навіть тут історія залишила дослідникам невелику загадку: у різних джерелах фігурують різні дати початку роботи університету.

17 вересня чи 3 жовтня?

В історії кафедри української та зарубіжної літератур ЖДУ зазначено, що Волинський народний університет розгорнув освітню діяльність 17 вересня 1917 року на матеріально-технічній базі Першої чоловічої гімназії.

Натомість у ювілейному виданні університету, яке посилається на краєзнавчу працю Миколи Костриці та Руслана Кондратюка, першою спробою відкрити вищий навчальний заклад у Житомирі названо 3 жовтня 1917 року.

Саме тому історію Волинського народного університету коректніше прив’язувати не до одного конкретного дня, а до осені 1917 року.

З Першою чоловічою гімназією пов’язана ціла сторінка освітньої історії міста. Житомир Онлайн раніше розповідав, як у XIX столітті для неї збудували великий кам’яний комплекс на Великій Бердичівській . Сьогодні це головний корпус ЖДУ імені Івана Франка.

Чотири факультети — від філології до медицини

Волинський народний університет не був лише невеликими педагогічними курсами. За краєзнавчими відомостями, у ньому діяли одразу чотири напрями: філологічний, соціально-економічний, правничий та медичний факультети .

Борис Дубман у матеріалі про стару забудову міста вказував, що з вересня 1917-го до весни 1918 року університет містився у будинку Житомирської публічної бібліотеки — споруді 1897 року на тодішній Пушкінській, 36. Історію цієї будівлі та Волинського народного університету Житомир Онлайн уже згадував у прогулянці старим Житомиром .

Нині це будинок обласної бібліотеки для дітей та юнацтва на вулиці Університетській, 36.

Таким чином, історичні джерела зберегли одразу дві важливі локації раннього університету: ЖДУ пов’язує початок його освітньої роботи з матеріальною базою Першої чоловічої гімназії, а житомирська краєзнавча традиція — з будинком Публічної бібліотеки.

Хто викладав у Волинському народному університеті

Серед викладачів університету називають двох добре відомих у тогочасному Житомирі істориків — Ореста Фотинського та Миколу Лятошинського .

Орест Фотинський був істориком, археологом і одним із найактивніших дослідників минулого Волині. Він займався музейною та архівною справою, був серед засновників Товариства дослідників Волині. У 1917–1918 роках Фотинський викладав у Волинському народному університеті історію України .

Микола Леонтійович Лятошинський був педагогом та істориком, працював у навчальних закладах Житомира і займався громадсько-освітньою діяльністю. Сьогодні його прізвище значно частіше згадують через сина — майбутнього видатного українського композитора Бориса Лятошинського.

Тобто викладацьке середовище першої житомирської спроби створити університет формувалося не випадковими лекторами, а людьми, які вже були помітними постатями в науковому й освітньому житті Волині.

Університет мав навіть власне видання

Волинський народний університет мав свій друкований орган — «Волынские народные известия» .

Саме матеріали цього часопису згодом стали одним із джерел для вивчення історії закладу. Дослідники Сергій Міщук та О. М. Рибачок присвятили йому окрему наукову працю — «Історія Волинського народного університету в Житомирі на сторінках часопису “Волынские народные известия” (1917–1918)» .

Для Житомира 1917 року поява закладу з кількома факультетами, власними викладачами та друкованим органом була серйозною спробою сформувати у місті повноцінне середовище вищої освіти.

Чому університет проіснував так недовго

Волинський народний університет не пережив революційну добу. Навесні 1918 року він припинив існування.

Дослідники пов’язують припинення роботи з початком воєнних дій та загальною нестабільністю. Тодішня геополітична ситуація не сприяла нормальній роботі освітніх установ, а самої громадської ініціативи було недостатньо, щоб утримувати настільки масштабний навчальний заклад.

Житомир у ті роки жив у постійно мінливих політичних умовах. Для наступної спроби створити в місті вищий навчальний заклад проблемами стали також нестача коштів, матеріально-технічної бази та швидка зміна влади.

Але від самої ідеї вищої школи місто вже не відмовилося.

Волинська губернська управа та шкільна рада домагалися відкриття у Житомирі учительського інституту. У 1918 році обговорювали й можливість перенесення сюди Кишинівського учительського інституту.

Зрештою 16 жовтня 1919 року у Житомирі відкрився навчальний заклад, від якого сучасний ЖДУ імені Івана Франка веде свою історію. У ювілейному виданні університету його прямо називають наступником Волинського народного університету.

Тож історія вищої освіти Житомира фактично почалася не з одного урочистого відкриття. Спершу була коротка, але дуже амбітна спроба 1917 року — чотири факультети, відомі викладачі, власне видання і бажання міста мати свій університет у час, коли навколо буквально змінювалася держава.

Житомирські