Олег Попенко: В Україні комунальники системно обманюють споживачів, а держава не втручається

05 жовтня 2026 р. 21:38

05 жовтня 2026 р. 21:38

Держпродспоживслужба виявила порушення у 88,6% перевірок тарифів ЖКГ. Із 92,67 млн грн перерахунків фактично повернули 636,8 тис. грн.

Є цифри, які говорять набагато більше, ніж десятки чиновницьких звітів про «ефективну роботу». Держпродспоживслужба відзвітувала про результати перевірок у сфері житлово-комунальних послуг за вісім місяців 2026 року. Із 140 проведених перевірок у 88,6% випадків виявили порушення законодавства про ціни та ціноутворення. За результатами цих перевірок підприємства повинні зробити споживачам перерахунки на 92,67 млн грн.

А тепер найцікавіше. Станом на кінець серпня споживачам фактично повернули лише 636,8 тисячі гривень. Тобто держава виявила майже 93 мільйони гривень неправильних нарахувань, але реально забезпечила повернення людям приблизно 0,7% цієї суми. І після цього нам пропонують вважати, що система державного контролю працює.

На мою думку, ці цифри свідчать про абсолютно протилежне. Якщо державний орган виявляє порушення, визначає суму, яку підприємство має повернути споживачам, а далі назад людям доходить менше одного відсотка — це вже не питання ефективності окремої перевірки. Це питання повної неефективності самої системи державного контролю та його імпотентності.

Бо що таке контроль без результату? Підприємству видали припис — добре. Наклали санкцію — добре. Посадову особу притягнули до адміністративної відповідальності — теж добре. Але споживачу від цього що? Він заплатив зайві гроші, держава підтвердила, що нарахування були неправильними, а його гроші десь залишилися. Я впевнений жоден очільник підприємтсва яке виписало незаконну платіжку не постражадав.

І тут уже виникає питання не тільки до Держпродспоживслужби. Це питання до всієї системи державного управління у сфері ЖКГ — Кабінету Міністрів, профільних органів, регуляторів, органів місцевої влади. Якщо майже дев’ять із десяти перевірок виявляють порушення, то проблема очевидно значно більша за ті 140 підприємств, які перевірили.

А тепер уявімо, що було б, якби держава перевірила не 140, а тисячу чи кілька тисяч підприємств по всій країні. Скільки тоді могли б становити неправильні нарахування? Сотні мільйонів? Мільярди гривень? Ми ж з вами розуміємо масштаб зловживань.

І я про ці проблеми говорю далеко не перший рік. Я постійно піднімаю питання незаконних та необґрунтованих нарахувань, публікую десятки конкретних випадків, аналізую документи, показую результати судових справ і рішення, якими незаконні нарахування визнаються неправомірними. Ми фактично по цеглині збираємо докази того, що проблема системна.

Але у відповідь — практично повна відсутність реакції з боку правоохоронних органів. І це, мабуть, найбільш показова частина всієї історії. Бо коли є конкретна платіжка, конкретне підприємство, конкретна сума, документи, результати перевірок і навіть рішення судів, а державна машина при цьому продовжує мовчати — виникає питання: а кого взагалі держава захищає в цій системі — споживача чи тих, хто отримує з нього гроші?

Саме тому ця статистика для мене — не привід звітувати про кількість проведених перевірок. Це привід говорити про провал або відсутність системи захисту споживача.

Держава сама показала: порушення є. Гроші, які треба повернути людям, є. 92,67 мільйона гривень — ось масштаб проблеми.

А повернули людям лише 636,8 тисячі.

То виникає дуже просте питання: якщо держава не здатна забезпечити повернення навіть тих грошей, які вона сама знайшла, то хто і як взагалі захищає споживача комунальних послуг?

Бо контроль, який закінчується паперовим приписом, а правоохоронні органи не реагують навіть на системні порушення, — це не захист споживача.

Це імітація державної роботи.

Олег Попенко

Житомирські