вологість:
тиск:
вітер:
«Стояв на зупинці й не знав, який автобус чекати»: малинець створив...
У Малині на зупинках з’явилися наліпки з маршрутами та QR-кодами, які ведуть на сервіс із розкладами автобусів, електричок і попуток.
Нещодавно у місцевих Facebook-групах почали поширювати фото нових інформаційних наліпок, які з’явилися на зупинках «Прожектор» та біля магазину «Промінь». На них зазначені назви зупинок, номери маршрутів, напрямки руху, основні точки дорогою та QR-код, який веде на транспортний сервіс «Як доїхати» .
Сам сервіс з’явився не як проєкт міської ради чи перевізників. Його створив уродженець Малина Сергій Меренков, який працює у сфері інформаційних технологій. Ідея, за його словами, виникла з дуже побутової ситуації: стоячи на зупинці, він не зміг швидко зрозуміти, які автобуси там їздять і коли чекати наступний.
Згодом із цього виріс сайт із міськими маршрутами, електронними табло зупинок, міжміськими рейсами, розкладом електричок та оголошеннями про попутки. Частину інформації доводиться збирати вручну, частину — шукати у відкритих даних та публікаціях міської ради.
MALYN.MEDIA поговорило із Сергієм про те, як працює сервіс, наскільки точним є час прибуття автобусів, чому деякі зупинки доводиться буквально шукати на місцевості та чи можна в майбутньому бачити маршрутки на карті у реальному часі.
«Я СТОЯВ НА “ПРОЖЕКТОРІ” Й НЕ ЗНАВ, ЯКІ ТАМ ВЗАГАЛІ ХОДЯТЬ АВТОБУСИ»
— Сергію, розкажіть нам, що це за ініціатива і з чого все почалося?
— Десь на початку року в мене з’явилася ідея взагалі зайнятися чимось, пов’язаним із транспортом нашого міста. Спочатку я дивився, чи є якісь нормальні сайти з графіками маршруток між Малином і Києвом. Потім побачив, що є Viber-групи, де люди шукають попутників, обмінюються інформацією про рейси.
А навесні я на короткий період повернувся до мами в Малин. І якось стояв на зупинці «Прожектор» та зрозумів дві речі: по-перше, я навіть не знаю, які номери автобусів тут взагалі ходять, а по-друге — коли вони хоча б приблизно можуть приїхати.
Тоді й почав шукати інформацію та відкриті дані. За законом такі дані мають оприлюднюватися, тому я знайшов те, що було доступне: назви зупинок, приблизний перелік маршрутів, певну інформацію щодо їх руху. Далі все це довелося вручну збирати, структурувати, перевіряти. Так ми поступово дійшли до того, що влітку вже запустили сайт.
— Тобто це повністю ваша особиста ініціатива, без замовлення чи участі міської ради?
— Так, це моя волонтерська ініціатива. Я навіть офіційно до міської ради на етапі створення не звертався. Я писав у Facebook, зокрема під публікаціями, де вони викладали графіки, повідомляв, що є такий проєкт, але прямого контакту поки не було.
Зараз я якраз планую звернутися вже офіційно. У першу чергу не через фінансування, а через дані. Хотілося б, щоб можна було отримати нормальний структурований набір інформації й заповнити все так, як воно має бути.
Бо якщо подивитися, наприклад, на інші міста, то там відкриті дані часто значно повніші. Я дивився Коростень — там, наскільки бачив, є і зупинки, і графіки у більш зрозумілому вигляді. У нас же часто є лише початок руху, кінець руху конкретного маршруту і якийсь умовний інтервал.
А більш детальні графіки вже з’являються окремо — на сайті міськради чи у Facebook у вигляді тих самих таблиць або «листочків», які, думаю, бачили майже всі малинці. Потім у групах знову питають: «У кого є графік третього маршруту?», «А п’ятий не змінювався?». І хтось знову скидає цю картинку. Ми фактично хотіли зібрати все це в одному місці.
ЯК ПРАЦЮЮТЬ QR-КОДИ ТА ЕЛЕКТРОННЕ «ТАБЛО»
— Що зараз бачить людина, яка відсканує QR-код на зупинці?
— Вона переходить на сторінку конкретної зупинки й бачить таке собі електронне табло з орієнтовним часом прибуття автобусів. Але тут треба одразу пояснити, як це працює, щоб люди не сприймали цей час як абсолютний.
Система базується на тих точних графіках, які нам вдалося знайти. Далі вже наш алгоритм прораховує приблизний час прибуття автобуса на наступні зупинки. Наприклад, якщо маршрутка за графіком виїхала від лікарні в певний час, система рахує, коли приблизно вона має бути біля «Променя» чи на іншій зупинці.
Я спеціально навіть трохи зміщував розрахунок у часі, щоб сервіс не показував надто оптимістичний прогноз. Краще нехай автобус приїде трохи раніше від очікування, ніж людина побачить час на сайті, прийде і вже його не застане.
Але головна проблема в тому, що ми не бачимо транспорт у реальному часі. Якщо маршрутка виїхала з лікарні не за графіком, а раніше чи пізніше, то, відповідно, і наш прогноз уже буде зміщений. Тому наразі це орієнтовний час, побудований на графіках, а не GPS-відстеження.
— А якщо користувач просто заходить на сам сайт, що ще там можна зробити?
— Там можна вибрати зупинку, звідки їдеш, і зупинку, куди потрібно дістатися. Система покаже, яким маршрутом можна доїхати, скільки буде зупинок, коли приблизно буде наступний автобус і о котрій орієнтовно людина приїде.
Також маршрут показується на карті. Тобто принцип приблизно такий, як у звичних сервісах на кшталт Google Maps: задаєш точку А і точку Б та отримуєш варіант поїздки.
Єдине, чого система поки не вміє, — будувати складні маршрути з пересадками. Якщо людина може доїхати з однієї точки в іншу одним автобусом, усе працює. А от якщо потрібно спочатку сісти на один маршрут, потім пересісти на інший — такого алгоритму поки немає.
— Наскільки зараз повною є база зупинок і маршрутів?
— Основна частина вже працює, але ще є речі, які потрібно допрацювати. Наприклад, не всі зупинки з тих даних, які я знайшов, вдалося нормально ідентифікувати.
Я буквально їздив на місця і перевіряв. Буває, що в даних зупинка є, а ти приїжджаєш — там немає ні павільйону, ні лавки, ні таблички, взагалі нічого, за чим можна було б зрозуміти, що це зупинка. При цьому я бачив, що автобуси там справді зупиняються.
Тобто частину точок ще треба просто фізично об’їхати, уточнити координати, перевірити, як вони реально працюють.
Ще в нас досі не прорахований десятий маршрут. Він уже є на схемі, але графік поки не внесений. Як тільки ми його внесемо, усе почне працювати автоматично й для нього. До речі, буквально вчора у групах уже питали, чому немає «десятки».
ВІД МІСЬКИХ МАРШРУТІВ ДО КИЄВА, ЕЛЕКТРИЧОК І ПОПУТОК
— Сайт уже виходить за межі лише міського транспорту. Що ще ви туди додали?
— Так, там є окрема вкладка «Міжміські». Ми зібрали графіки малинських маршруток на Київ і у зворотному напрямку. Є інформація щодо Житомира.
Окремо є електрички. Тут працювати значно простіше, тому що в Укрзалізниці є публічні сервіси, і з ними можна синхронізувати інформацію. Тобто розклад електричок не треба переносити вручну з якихось фотографій чи повідомлень.
Також є попутки. Їх ми якраз збираємо з різних груп. Люди публікують оголошення, а наші працівники вручну переносять їх у систему.
— Тобто над наповненням сервісу працюєте не лише ви?
— Так. Зараз технічно це ще троє людей, вони студенти. Я їм плачу за цю роботу. У них є доступ до адміністративної панелі, і вони вручну переносять оголошення, оновлюють інформацію, працюють із попутками. Бо якщо все це робити самому, воно забирає дуже багато часу.
З волонтерами на початку було складніше. Я шукав людей, пояснював, що це за проєкт, для чого все робиться, але багато хто просто не дуже розумів, навіщо це потрібно. Тому врешті частину цієї роботи довелося організувати вже як оплачувану.
— У вас є технічний досвід, який дозволив самому зібрати такий сервіс. Чим ви займаєтеся професійно і наскільки ця робота пов’язана з тим, що ви зробили для Малина?
— Так, технічно я в цій сфері вже давно. Зараз у мене є власна компанія, яку я запустив навесні. Наш основний профіль — POS-системи, тобто програми для ведення обліку й роботи кафе, ресторанів, магазинів.
Є і комерційні плани — наприклад, запропонувати місцевим підприємцям альтернативу сервісам, якими вони користуються зараз, або рішення для тих, хто взагалі нічим подібним не користується.
А транспортний сервіс — це окрема історія. Це саме волонтерський проєкт, який виник із моєї власної проблеми. Я просто хотів зрозуміти, як мені самому нормально користуватися транспортом у Малині.
— Ви родом з Малина, так?
— Я народився в Малині, тут жив до закінчення школи. Потім вступив до університету Шевченка, жив у Києві, кілька років — із 2014-го по 2016-й — жив у Польщі. І там якраз бачив, як подібні системи можуть працювати.
У Польщі є дуже відомий сервіс Jakdojade — фактично «Як доїхати». І коли ми вже думали над назвою нашого сайту, я навіть проводив голосування у місцевих групах. Варіант «Як доїхати» тоді теж переміг.
«ЯКЩО БУДУТЬ GPS-ДАНІ, МОЖНА ПОКАЗУВАТИ АВТОБУСИ В РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ»
— Зараз сервіс уже працює, але не все ще завершено. Що залишилося доробити, щоб він охоплював міський транспорт повніше?
— Найперше — завершити те, що вже є: перевірити всі зупинки, доробити десятий маршрут, уточнити дані й поступово розміщувати більше наліпок.
Матеріали для друку в нас уже є. На самих наліпках зазначена назва зупинки, номери маршрутів, які тут проходять, основні зупинки дорогою, інформація про рух у протилежному напрямку та QR-код.
Я спеціально спочатку наклеїв їх лише на кількох зупинках, бо хочу подивитися, чи люди взагалі цим користуються. Чи сканують код, чи заходять на сайт, чи це справді їм потрібно. Якщо побачимо, що є попит, будемо масштабувати.
— Якщо говорити про міську раду, якої участі від неї вам насправді бракує зараз?
— Насампере — нормальні актуальні дані. Я готовий прийти й показати, які саме дані потрібні, як вони мають бути структуровані, що можна зробити з тим набором відкритих даних, який місто все одно має оприлюднювати.
Якщо міська рада захоче, наприклад, профінансувати друк самих наліпок чи зробити нормальні постійні інформаційні таблички на зупинках, ми можемо дати всі макети, інструкції, пояснити технічну частину.
Якщо вони захочуть щось інше — наприклад, разом звернутися до перевізників, — теж можна це обговорювати.
Наскільки я знаю, у перевізників часто є GPS-датчики на транспорті. Вони можуть використовуватися для інших цілей, але технічно, якщо перевізники погодяться надати ці дані, можна зробити вже зовсім інший рівень сервісу.
Тоді люди бачитимуть не розрахунковий час, а фактичне місце автобуса — приблизно так, як це працює в EasyWay у більших містах. З технічного боку це не якась надзвичайно складна задача, ми могли б це реалізувати.
— А заробляти на цьому сервісі в майбутньому ви плануєте чи для вас це принципово некомерційна історія?
— Так. Від самого початку це моя волонтерська ініціатива. Скільки ми зможемо її підтримувати — стільки будемо підтримувати і доступність, і актуальність.
Ми не плануємо брати з людей гроші за те, що зараз уже працює.
Якщо колись міська рада захоче підтримати проєкт — наприклад, допомогти з наліпками, табличками чи даними, — ми готові це обговорювати. Але з точки зору якихось бюджетних грошей мені ця історія не дуже цікава, бо це зовсім інший рівень взаємин, у який я поки не хотів би заходити.
Можливо, колись ми зробимо окремий мобільний застосунок. Теоретично там може бути якась дуже невелика реклама. А може, й не буде, бо я сам рекламу не дуже люблю.
Але саме цей сервіс я не сприймаю як проєкт, на якому обов’язково треба заробляти. Хочеться, щоб він просто був доступним і нормально працював.
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО
Джерело: malyn.media
Новини рубріки
Якою буде прийдешня зима? Синоптик озвучив прогноз
07 жовтня 2026 р. 13:23
У поліції розповіли, як 18-річний хлопець в Житомирі впав у шахту ліфта
07 жовтня 2026 р. 13:20
Житомирянину Сергію Давидюку вручили нагороду від громади «Мужність. Честь. Звитяга»
07 жовтня 2026 р. 13:20