25 рублів у Петроград: що зберіг архівний документ із Житомира за 17 днів до більшовицького перевороту

08 жовтня 2026 р. 08:11

08 жовтня 2026 р. 08:11

В архівній збірці зберігся короткий документ, датований 8 жовтня 1917 року: житомирська більшовицька організація повідомляла у Петроград, що надсилає 25 рублів у рахунок партійних відрахувань. Основного листа, який ішов разом із грошима, укладачі збірки вже не знайшли.

Документ №734 займає лише кілька рядків. У ньому йдеться: разом із листом до Центрального комітету РСДРП(б) у Петроград із Житомира надсилали 25 рублів «у рахунок партійних відрахувань».

Під документом стоять прізвище Пергамента та секретаря А. Шлітмана. А в примітці до публікації є важлива деталь: сам супровідний лист не був виявлений. Тобто до нас дійшла фактично лише коротка фінансова записка до нього.

Цікавішою ця історія стає, якщо повернутися лише на кілька місяців назад.

В іншому листі з Житомира, датованому серпнем 1917 року , Є. Таращанський повідомляв до партійного центру, що взявся створювати у місті більшовицький комітет. Починав він із зовсім невеликої групи у професійній спілці металістів — приблизно десяти людей.

Із грошима на старті було зовсім погано. Таращанський прямо писав, що осередок «абсолютно не має ніяких коштів», тому просив надсилати агітаційну та іншу партійну літературу безкоштовно, доки місцева організація не матиме власних грошей.

На тому ж документі збереглася резолюція Якова Свердлова: до Житомира мали вислати літератури на 8 рублів, а гроші попросити пізніше. Також ішлося про надсилання газет.

Адресу для відповіді Таращанський залишив дуже конкретну: Житомир, Волинська губернія, Любарська, №5, професійна спілка металістів.

Тобто два короткі документи фіксують помітну зміну протягом кількох місяців: у серпні житомирський осередок просив безкоштовну літературу через відсутність коштів, а 8 жовтня вже сам відправляв 25 рублів партійному центру.

У пізніших спогадах одного з учасників тих подій також ішлося, що саме спілка металістів стала одним із середовищ, де більшовики намагалися закріпитися у Житомирі. Автор спогадів називав приблизно десять прихильників серед металістів, а до середини літа — близько 25 активістів із числа робітників і солдатів. Це пізніше мемуарне джерело, тому його цифри варто сприймати саме як свідчення учасника подій.

З історією місцевої організації пов’язана й Любарська вулиця. У радянському переліку пам’яток будинок на Любарській, 3 вважався місцем, де в липні 1917 року організаційно оформили житомирську більшовицьку організацію. Водночас у серпневому листі адресою для кореспонденції значиться сусідній будинок №5.

У новому історико-архітектурному опорному плані Житомира це радянське формулювання щодо будинку на Любарській, 3 вже пропонують вилучити у зв’язку з декомунізаційним законодавством. Сам будинок при цьому залишається історичною пам’яткою з іншої причини — як місце, пов’язане з письменником Юзефом Ігнацієм Крашевським.

Сам факт існування більшовицького осередку ще не означав, що він контролював політичне життя Житомира. Після звістки про захоплення влади більшовиками у Петрограді місцева Рада робітничих і солдатських депутатів не підтримала вимогу більшовицьких депутатів передати всю владу Радам: більшість висловилася за підтримку Тимчасового уряду.

На цьому тлі коротка записка про 25 рублів виглядає особливо промовисто. Це не великий політичний маніфест і не рішення міської влади, а маленький слід того, як одна з політичних сил намагалася організуватися у Житомирі в рік, коли буквально за кілька місяців змінювалися державні інституції, партії та сама політична реальність.

До речі, 1917 рік у Житомирі був не лише роком політичної боротьби. Саме тієї осені в місті працював Волинський народний університет із чотирма факультетами. Житомир Онлайн уже розповідав, як у революційному 1917-му місто намагалося створити власну вищу школу .

Важливий календарний нюанс: дата 8 жовтня 1917 року в документі наведена за юліанським календарем, який тоді використовували. За сучасним григоріанським календарем це 21 жовтня.

Житомирські