Після важкого поранення поповнив ряди Небесного воїнства Захисник Максим Василевський

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Після важкого поранення поповнив ряди Небесного воїнства Захисник Максим Василевський

09 жовтня 2026 р. 13:00

09 жовтня 2026 р. 13:00

Про смерть Захисника повідомила міська рада.

ВАСИЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ СЕРГІЙОВИЧ

15.08.1997 - 02.10.2026 рр.

Максим Василевський народився 15 серпня 1997 року в селі Березівка Ємільчинського району Житомирської області. Початкову освіту здобував у селі Бараші, а з 2006 року його життя було пов’язане з Донеччиною: навчався у школі №6 міста Покровська, а пізніше здобув фах автослюсаря у місті Костянтинівка.

У цивільному житті Максим був дуже спокійним, товариським, щирим. Захоплювався комп'ютерною технікою. Особливо близьким був його зв'язок із братом. Максим завжди залишався надійною опорою, допомагав по господарству та щиро піклувався про матусю. Працював на АПК «Інвест» та у військторзі Покровська, мріяв про власний будинок, велику щасливу родину та дітлахів. Однак повномасштабна війна росії проти України перекреслила ці світлі плани...

Восени 2024 року, рятуючись від бойових дій, Максим разом із родиною евакуювався до м.Житомира, де продовжив працювати в ДК «Продукт».

11 червня 2026 року Максим Василевський прийняв Військову присягу на вірність українському народові. Він став на захист Батьківщини як оператор безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів. Його військова майстерність та мужність були винятковими. За час служби Максима нагородили відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За сумлінну службу» та нагрудним знаком командувача ДШВ ЗСУ «Знак оператора безпілотних літальних апаратів» ІІ ступеня — за понад 150 знищених ворожих цілей.

28 вересня 2026 року під час виконання надскладного бойового завдання на півночі Донеччини Максим отримав важке поранення. Кілька днів лікарі боролися за його життя, але, на жаль, дива не сталося. 2 жовтня 2026 року Герой пішов у Небесне Воїнство.

Він віддав найдорожче — своє життя, захищаючи право українців вільно жити на рідній землі.

У глибокій скорботі за ним залишилися найрідніші: мама, брат, тітки, дядьки, двоюрідні брати та сестри, племінники, бойові побратими...

Вічна пам'ять і слава Воїну-Герою!