35 років тому Житомир повернув вежу на герб: ім’я художника офіційно визнали лише у 2022-му

11 жовтня 2026 р. 10:40

11 жовтня 2026 р. 10:40

Біла кам’яна вежа, три башти й відкрита золота брама на блакитному щиті. Цей герб добре знайомий житомирянам, але в нинішньому вигляді місто користується ним лише 35 років. 11 жовтня 1991 року, уже після проголошення незалежності України, депутати міської ради затвердили історичний символ замість радянського.

Автором ескізу став житомирський художник Василь Кондратюк . Його роботу обрали за результатами конкурсу, але історія на цьому не завершилася. Через три десятиліття місту знадобилося ще одне офіційне рішення — цього разу, щоб підтвердити ім’я автора.

Що означає вежа на гербі Житомира

За офіційним описом Житомирської міської ради , у центрі герба зображена біла кам’яна вежа з відкритою брамою. Над нею підносяться три башти, причому середня трохи ширша й вища за дві бічні.

На кожній башті є зубці та прямокутні бійниці, а фасад великої вежі розлінований під кам’яну кладку. Брама має жовтий колір.

Усе це розміщено на блакитному щиті із жовтим обрамленням. У його верхній частині написано «Житомир».

Образ укріпленої міської брами — не вигадка художника 1991 року. Він походить із давньої геральдичної традиції Житомира. Вежі й відкриті ворота з’являлися на міських символах задовго до відновлення незалежності України.

Водночас офіційний опис встановлює, як саме виглядає брама, але не містить однозначного пояснення, нібито її відкриті двері символізують гостинність або свободу. Такі тлумачення не варто плутати з документально підтвердженою історією герба.

Який герб Житомир мав раніше

Найдавнішу історію житомирського герба дослідники пов’язують із часами Великого князівства Литовського. У краєзнавчих працях нерідко згадують 1444 рік, коли місто отримало важливі привілеї.

Проте із цією датою не все просто. Житомирський краєзнавець Борис Дубман зазначає, що достовірного оригінального зображення найпершого міського герба та документа про його затвердження дослідникам виявити не вдалося. Тому називати сучасний малюнок точною копією герба XV століття було б неправильно.

Натомість документально відоме затвердження герба Житомира 22 січня 1796 року за часів Російської імперії. В описі тодішнього герба вже були відкрита брама та три вежі на блакитному полі.

Саме ці елементи можна порівняти на історичному зображенні герба 1796 року і сучасному варіанті міської символіки .

В імперський період оформлення щита відрізнялося від нинішнього. Але найважливіший мотив — кам’яні ворота з трьома баштами — зберігся.

У радянські часи замість брами з’явилася шестерня

У XX столітті місто відійшло від історичної геральдики.

1970 року для Житомира затвердили радянський варіант герба, автором якого був художник Юрій Бірюков. У ньому використовували промислові символи, зокрема шестерню. Таке оформлення відображало радянську ідеологію та індустріальний образ міста.

Колишній міський голова Віталій Мельничук згодом пояснював, що депутати новообраної міськради вважали цей герб невідповідним історичній традиції Житомира.

Поворот до української символіки почався ще до проголошення незалежності. 24 травня 1990 року Житомирська міська рада дозволила використовувати в місті синьо-жовтий прапор, тризуб і національний гімн.

Ці події докладно описав Віталій Мельничук у матеріалі про те, як у червні 1990 року над Житомирською міськрадою встановлювали український прапор .

Тоді ж міська влада розпочала роботу над поверненням історичного герба.

Хто намалював сучасний герб і як його обирали

Відновлення міської символіки не обмежилося одним рішенням. Для розроблення герба організували конкурс, до роботи залучили істориків, краєзнавців і художників.

У квітні 1991 року конкурсна комісія обрала ескіз Василя Кондратюка. Згідно з архівними матеріалами, які пізніше оприлюднив Віталій Мельничук, саме 10 квітня 1991 року профільна комісія визнала його роботу переможцем.

У червні міська рада погодила подальше громадське обговорення. Ескіз публікували у місцевій пресі, зокрема в газеті «Вільне слово».

А 11 жовтня 1991 року сесія міської Ради народних депутатів затвердила відновлений герб. Ця дата й сьогодні зазначена на офіційній сторінці міської атрибутики .

Так символ, який у різних формах існував століттями, повернувся на блакитний щит Житомира.

Чому через 31 рік довелося знову з’ясовувати автора

Із часом у публікаціях про історію міста виникла плутанина: авторство сучасного герба почали приписувати Юрію Бірюкову, який створив радянський варіант 1970 року.

Василь Кондратюк звернувся до міської влади з проханням офіційно закріпити його авторство. Під час підготовки рішення посадовці вивчили архівні документи, зокрема матеріали конкурсу 1991 року.

30 листопада 2022 року виконавчий комітет Житомирської міськради офіційно визнав Василя Кондратюка автором нинішнього герба.

На засіданні був присутній і сам художник. Йому вручили пам’ятний годинник.

Таким чином, місто розмежувало авторство двох різних символів: радянського герба Юрія Бірюкова та відновленого історичного герба Василя Кондратюка.

Кондратюк відомий і іншими роботами. Він займався графікою, працював головним художником Житомира, очолював обласну організацію Національної спілки художників України. У 2024 році його твори експонували на спільній виставці трьох житомирських художників «Світ напередодні» .

Де можна побачити герб Житомира сьогодні

Герб використовують в офіційній міській символіці, на документах та в оформленні міських установ.

Він є і складовою прапора Житомира, який міська рада затвердила 5 вересня 2007 року. На полотнищі із синіми та жовтими частинами герб розташований у місці перетину білих смуг.

Отже, 11 жовтня 1991 року Житомир не отримав символ із нуля. Місто повернуло до офіційного використання історичний образ брами з трьома вежами — і водночас надало йому сучасного вигляду.

А дата 11 жовтня залишилася днем, коли знайомий нині герб із білою вежею став офіційним символом Житомира.

Житомирські