Тепло для квартир чи для голубів: за що бере гроші КП «Житомиртеплокомуненерго»

11 жовтня 2026 р. 16:39

11 жовтня 2026 р. 16:39

Теплотраси, які взимку гріють повітря замість квартир, розкопані двори, мільярдні борги та платіжки майже на три тисячі гривень. Журналіст газети «Субота» Віктор Конев поставив заступнику міського голови Житомира незручні запитання про роботу «Житомиртеплокомуненерго». Розмова вийшла гострою — з іронією про голубів, яких обігрівають тепломережі, суперечкою через труби на Київській, 86, та обіцянкою посадовця перевірити, що там насправді проклали.

Проблеми теплопостачального підприємства особливо загострилися напередодні зими. 6 жовтня стало відомо, що через заблоковані рахунки «Житомиртеплокомуненерго» не може розпочати опалювальний сезон . А 8 жовтня підприємство повідомило про 98% готовності до зими, хоча заповнення систем опалення підтвердили лише приблизно у 200 із 956 житлових будинків .

КП «Житомиртеплокомуненерго» працює. Але не як годинник, та й узагалі поводиться дуже дивно, наче йому гроші дівати нема куди.

Наприклад, якщо навесні біля вашого будинку викопали траншею, оголивши ділянку прогнилої теплотраси, то закопають її, найімовірніше, лише після початку опалювального сезону. Може, навіть труби замінять, але не обов’язково з теплоізоляцією. А може, й не замінять… Ось, наприклад, траншея просто біля будівлі розрахункової групи ЖТКЕ — Київська, 71 — так усе літо й простояла. Навіщо копали? Щоб гроші «закопати»? Принаймні практичної мети не видно.

Ось іще приклад. Біля будинку №86 на вулиці Київській щороку розкопували ділянку теплотраси, латали трубу, закопували, навесні знову розкопували й усе літо та осінь нібито латали, гроші витрачали. Нарешті торік там замінили труби на нові. Але — без поліуретанової, та й узагалі без будь-якої теплоізоляції. Заощадили? Тепер над цією «заощадженою» ділянкою теплотраси можна облаштувати теплицю — ананаси вирощувати посеред зими чи банани… Цікаво, а за документами які труби там зазначаються — з теплоізоляцією чи без неї?

Або в Тютюновому провулку: багато-багато років «повітряна», тобто прокладена на естакаді, теплотраса була взагалі без жодної теплоізоляції — просто іржава труба гріла навколишнє повітря. Не знаю, скільки тепла діставалося кінцевим споживачам, але однозначно — за залишковим принципом. Місцевим голубам дуже подобалося, але платили за такий «сервіс» не вони, а саме кінцеві споживачі. І цього року вони знову платитимуть за обігрів голубів. Так, «повітряну» теплотрасу нарешті ізолювали. Але як! Наче цю роботу доручили вихованцям дитячого садка.

Неприємно здивую, але ми платимо ще й величезні суми судовим виконавцям. Запитаєте, якого біса? А ось якого. У ЖТКЕ мільярдні борги перед «Нафтогазом». Рахунки заарештовані. Із сум погашення боргу 10 відсотків отримує виконавча служба. Нормальний бізнес… Може, всім нам варто перекваліфікуватися на виконавців та закрутити ґешефт із «Житомиртеплокомуненерго»?

Історія з арештом рахунків повторюється з року в рік. Зазвичай до початку опалювального сезону рахунки ЖТКЕ розблоковують за велінням із Києва, і в оселі житомирян приходить тепло. Але потрібно ще пережити так зване «міжсезоння». До речі, ми навряд чи почуємо приємне булькання в батареях 15 жовтня, як колись. Тепло, якщо судити з торішніх строків постачання газу, може прийти в наші оселі лише з 1 листопада.

А якщо помріяти й уявити, що в кожній квартирі є індивідуальний котел… Відпала б потреба в трубах і траншеях, та й узагалі в такому гіганті, як «Житомиртеплокомуненерго», з його котельнями, зарплатами директору, його заступникам, інженерам, бухгалтерам, робітникам та іншим. Не було б блокування рахунків і не потрібно було б годувати виконавчу службу. Не було б болісного очікування початку опалювального сезону. Стало прохолодно у квартирі? Просто поверни регулятор на своєму котлі…

Але ні, так не можна! Ви не перейдете на індивідуальне опалення за власним бажанням. Місто зберігає централізовану систему опалення, і, звісно ж, виключно в наших інтересах. Утім, зауважу безвідносно до Житомира, а загалом: там, де складнощі з дозволами, — там і підґрунтя для корупції…

Свого часу Овруч відмовився від котелень. Було багато галасу, який швидко вщух: може, сподобалося овручанам? Від централізованого опалення житла відмовився й Ужгород. Але Житомир уперто не переходить. Житомирській владі чомусь подобається вся ця метушня з теплотрасами й ремонтом котелень, борги, суди, відрахування на користь виконавчої служби… Чому?

Із цим та іншими запитаннями ми звернулися до заступника міського голови Житомира.

— Сергію Миколайовичу, чого насамперед варто побоюватися в прийдешній опалювальний сезон?

— Головне — щоб енергосистема України справлялася з викликами, пов’язаними зі збройною агресією Російської Федерації. Щоб ми отримували достатньо електроенергії для роботи котелень. На частині з них уже встановлені когенераційні установки: вони виробляють електричну енергію з газу. Там, де таке обладнання встановлене, котельня може забезпечувати себе електрикою і працювати навіть за відключеної електромережі.

— Електрика — одна проблема. Інша — коли взагалі увімкнуть тепло. Раніше орієнтувалися на температуру й середину жовтня. Тепер потрібно чекати листопада?

— Раніше за середньодобової температури нижче восьми градусів починали подавати тепло в лікарні, поліклініки, дитячі садки, потім підключали житлові будинки. Але другий рік поспіль «Нафтогаз України» надсилає договори з іншими строками: торік — з 1 листопада до 31 березня, а не з 15 жовтня до 15 квітня. Такі договори укладаються з теплопостачальними підприємствами незалежно від того, розташоване місто на півдні України чи на півночі.

— А якби в людей були власні котли, чекати договору між двома підприємствами не довелося б. Чому Житомир зберігає централізовану систему?

— Тому що за сучасного виробництва теплової енергії централізоване опалення — найефективніший спосіб її постачання. У Європі такі системи розвивають: використовують різні види палива, теплові насоси, ємності для накопичення теплової енергії біля ТЕЦ. Це дає змогу заощаджувати й забезпечувати комфортне постачання тепла та гарячої води. У Житомирі ми частково використовуємо тріску, більшою мірою — газ, підключаємо когенераційні установки.

— Але споживач платить за наявну систему, а не за європейську перспективу. Узимку розташування наших теплотрас можна визначити за розталим снігом. Чому б там не вирощувати ананаси, наприклад?

— Я розумію ваш сарказм. Ви цілком маєте рацію в тому, що більша частина мереж залишається в стані, в якому їх побудували 25–30, а то й 40 років тому. Головні теплотраси від великих котелень ми вже замінили сучасними трубами в пінополіуретановій ізоляції. Але на заміну всіх мереж, зокрема невеликих діаметрів, міська рада поки не виділяє необхідних коштів.

Є й інша ситуація: якщо в лотки, де проходять теплові мережі, потрапляє вода з водопроводу чи каналізації, це також може призводити до відтавання ґрунту.

— Перейдемо від загальних пояснень до конкретної адреси. Ділянку біля Київської, 86 роками розкопували й латали. Потім труби замінили. На які — ізольовані чи голі?

— На поліуретанові.

— Але я бачив там труби без ізоляції – готовий побитися об заклад на ящик віскі.

— Ви дивитеся на мене як на директора «Теплокомуненерго». У Житомирі 225 кілометрів теплових мереж. Де конкретно яку трубу замінили, вам зможе відповісти директор підприємства чи головний інженер. Я не зможу відповісти щодо кожної ділянки.

— Тоді потрібно перевірити, що прокладено біля Київської, 86 і що записано в документах.

— Ми перевіримо, немає питань.

— За ремонт мереж, роботу котелень та утримання підприємства платить споживач. Хто визначає, скільки саме ми повинні платити?

— Раніше розрахунки «Теплокомуненерго» перевіряла Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Останніми роками ці повноваження передано на місця. Підприємство надає розрахунки, управління комунального господарства перевіряє їх за методикою, встановленою постановою Кабінету міністрів. Після цього тариф виносять на виконком і затверджують.

Основні складові — природний газ і його розподіл, електроенергія та її розподіл, податки, зарплата, експлуатаційні витрати, поточні й капітальні ремонти мереж та котелень. При цьому останні п’ять років тариф не змінюється — 1811 гривень за гігакалорію.

— Тариф не змінюється, а суми в платіжках різні. Від чого залежить споживання цих гігакалорій?

— Від температури зовнішнього повітря. У жовтні теплової енергії потрібно менше, у листопаді — більше, у грудні й січні — ще більше. Що холодніше надворі, то більше газу необхідно спалити. Кількість отриманого тепла визначається через об’єм теплоносія та різницю температур між подавальним і зворотним трубопроводами з урахуванням теплоємності.

— Усе-таки повернімося до порівняння. У підприємства — директор, заступники, бухгалтерія, оператори, слюсарі, кілометри труб. У власника індивідуального котла всього цього немає. Завдяки чому централізоване опалення має бути дешевшим?

— В одній квартирі індивідуальне опалення може бути дешевшим, в іншій — ні. У багатоквартирному будинку має значення й тепло, яке надходить із сусідніх приміщень. Не можна безпосередньо порівнювати квартиру з окремо розташованим будинком: у будинку всі стіни виходять назовні, і тепловтрати інші.

Ви маєте рацію: за індивідуального опалення скорочуються експлуатаційні витрати на зовнішні теплові мережі. Але з’являються витрати на обслуговування котла. Щоб безпечно його експлуатувати, необхідно регулярно викликати сервісну організацію, чистити пальники, перевіряти обладнання.

— Я оплачував таке обслуговування. І все одно бачу різницю: у родички з індивідуальним опаленням платіж близько 1300 гривень, а в мене за трикімнатну квартиру — майже 3000.

— У якому місяці? Такі суми за централізоване опалення можливі в найхолодніші зимові місяці. Порівнювати потрібно конкретні умови. У багатоквартирному будинку індивідуальне опалення може обходитися дешевше й за рахунок інших споживачів. При цьому в нас дуже мало будинків, які хочуть повністю перейти на індивідуальне опалення.

— Коли почалася війна, я вивіз сім’ю до чеського Кладно, до друзів. У наданій квартирі було центральне опалення від великої ТЕЦ. На кожній батареї — регулятор і прилад обліку. Повернув регулятор — пішло тепло. Чому ж їх немає на наших радіаторах? Хто має забезпечити людині можливість керувати теплом, за яке вона платить? Наприклад, у моїй квартирі взимку дуже спекотно — доводиться відчиняти вікна.

— Із 950 житлових будинків Житомира з централізованим опаленням 217 уже мають індивідуальні теплові пункти — ІТП. І — давайте розділимо відповідальність мешканців і «Теплокомуненерго». Зона відповідальності підприємства закінчується на першій засувці в елеваторному вузлі будинку. Далі елеваторний вузол чи ІТП, внутрішньобудинкові труби й опалювальне обладнання — це вже зона відповідальності співвласників багатоквартирного будинку. Домовляйтеся, змінюйте радіатори, встановлюйте регулятори.

Віктор Конев, газета «Субота»

До теми: наприкінці вересня в Житомирі оприлюднили проєкт тарифів на тепло на сезон 2026–2027 років. У документі передбачили, що для населення й надалі застосовуватимуть тарифи на рівні лютого 2022 року, попри значно вищу розрахункову вартість тепла .

Житомирські